У Ніжині є чимало талановитої молоді, обдарованих та творчих митців, науковців, спортсменів, майстрів своєї справи, які виборюють першість та показують свої вміння на різноманітних обласних, всеукраїнських та міжнародних фестивалях, конкурсах, міських (і не тільки) заходах. Активно вирує й культурне життя в стінах НДУ імені М.Гоголя, розкриваючи творчий потенціал молоді та застосовуючи вміння й активність студенства в потрібне русло. Хто хоч раз ходив на КВН до нашого вузу, той не міг не помітити збірну команду Ніжинського державного університету історико - юридичного факультету “Дуракам закон не писан”, до того ж цей творчий колектив добре знають і поза межами університету.
Не так давно команда проявила себе в Хмельницькому, де здобула “срібло”. Ми вирішили поспілкуватись із капітаном “Дуракам закон не писан” Сергієм Іванюком та дізнатися в нього про здобутки команди, її діяльність в цілому, подальші плани та багато чого іншого.
Історія створення та назва команди
2 квітня 2017 року команді виповнилось два роки. Команда вперше виступила під назвою “Дуракам закон не писан” 2 квітня 2015 року на міжфакультетських змаганнях з КВН, які вперше проводились за багато років. Якщо взяти до уваги склад команди, то фактично ми працюємо разом уже 5 років.
Кістяком команди завжди були студенти історико - юридичного факультету. Розпочалось усе з першого курсу. На 1 курсі на міжфакультетських змаганнях “Нумо, першокурснику” нас зібрала Семенова Марина Валентинівна, яка була заступником декана з виховної роботи, керувала нами. Команда в складі Сергія Іванюка, Аліни Квітковської, Павла Гриня, Євгенії Войтенко виграла змагання. На наступний рік до нас прийшов Сергій Чечітко, якого ми готували на “Нумо, першокурснику”. Команда почала поповнюватись, брали участь у конкурсах, допомагали й першому курсу у підготовці до “Першокурсника”.
На 3 курсі ми поїхали на виїзні змагання, де показували свої сили тільки студенти історико-юридичного факультету: я, Євген Йовса, Павло Гринь, Сергій Чечітко, Аліна Квітковська. Виступали в Чернігові на регіональних змаганнях КВН. Участь у подібних конкурсах була рідкістю, а вже на 4 курсі ми сформували повноцінну команду, забрали до себе ще кількох людей - Альону Бузюн, Поліну Чебану, Андрія Топтуна, Аліну Науменко, Євгенію Войтенко. Тобто, як бачите, команда розпочала свою діяльність ще в 2011 році.
Перший твір М.Гоголя про Ніжин називався “Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан”. Якщо не помиляюся, він не зберігся до нашого часу, але все ж був написаний. Назва сама по собі в людей викликає посмішку, і команда наша весела, запальна, драйвова, тому й вирішили, що друга частина назви твору вдало передає всю нашу суть.
Коли ми проводили профорієнтаційну роботу від НДУ, їздили до одинадцятикласників у Городню, Ріпки, Бахмач, розповідали їм про університет, заохочували вступати до нашого вузу, то говорили, що є така команда “Дуракам закон не писан”, і в старшокласників сама назва викликала посмішку.
Ідея назвати команду саме так належала Поліні Чебану. Вона знайшла дані про цей твір Гоголя, подала ідею та запропонувала саме так назвати колектив. Взагалі, спочатку ми хотіли назвати команду «Ганц Кюхельгартен», але потім ми дізналися, що в нашому вузі є театр з подібною назвою, тому ця пропозиція швидко відпала сама по собі.

Склад команди
До складу команди входять: Сергій Іванюк, Аліна Квітковська, Роман Шаблій, Владислав Демиденко, Альона Бузюн, Олеся Верещак (2 курс), Настя Киянець (звукооператор), Сергій Чечітко, Павло Гринь.
У цьому році ми вирішили не обмежуватись лише факультетською збірною, збирали більше людей до складу, навіть тих, хто не грав ще на сцені. Вони допомагали нам писати сценарій, це й Ірина Власенко, Олександр Бичук. У Павла Гриня інколи не вистачає часу активно брати участь у конкурсах, він навчається на індивідуальній формі, працює в Києві. Сергій Чечітко також там працює. Чимало матеріалів з останніх виступів створювалися разом із хлопцями, якщо їм вдається брати участь у виступах, вони обов'язково виступають. Це не заважає нам працювати разом, як і раніше.
Сергій Іванюк є провідним фахівцем соціально-гуманітаного відділу. Суть моєї роботи - підготовка концертів, КВНів, профорієнтація школярів. Зараз університет займається профорієнтаційною роботою, тому ми їздимо по містам. В принципі - це робота для душі, ти працюєш, пишеш гумористичні мініатюри, сценарії. Усі інші - студенти.
Кожний учасник команди по-своєму особливий. Аліна Квітковська - це Олена Кравець команди, вона знає чому. Альона Бузюн - наша дитинка, у якій часом прокидається маленький диктатор. Сергій Чечітко - справедливість команди. Влад Демиденко - без коментарів, бо самі не знаємо, що чекати від нього. Роман Шаблій - правильний хлопчина. Настя Кіянець - завжди хоче їсти й спати. Головна наша риса - це почуття гумору. (Про самого Сергія Іванюка розповіла Аліна Квітковська: “Ми з першого курсу разом, і за все, що ми робимо, відповідаємо разом. Ветеран команди. Фронтмен. Ну й мій Вова Зеленський).
Досягнення команди
Перемога в перших міжфакультетських змаганнях у 2015 році - один з найвагоміших університетських здобутків. Міжфакультетські змагання викликали неабиякий інтерес серед глядачів. У нас взагалі постійно в університеті аншлаг на всіх КВНах. А тоді ще й атмосфера чудова була...

Після цього ми з'їздили на міжрегіональну студентську гру в Чернігів, потім через сесію трохи призупинили свою діяльність, допомагали готуватися першому курсу до змагань. Невдовзі зрозуміли, що нам треба грати й виходити на сцену. Як результат - 31 березня цього року показали себе на міжрегіональній студентській грі на Кубок Гоголя, яка проводилась на базі НДУ, де зайняли 4 місце. Завдяки небайдужим людям нашого університету Кубок знову почав проводитись через перерву, тривалістю в 3 роки. Разом із Романом Приходьком (голова профкому студентів НДУ), Віталіною Іванівною Скороход взяли на себе організацію Кубку в свої руки. Усе пройшло на високому рівні, зібралися гарні команди, учасники “Ліги сміху”, взяти хоча б той самий колектив “Тобі Альдервейрелд” із Прилук. 2 квітня ми відразу поїхали з виступом у Славутич, де зайняли 4 місце серед 9 команд. Після цього виступили на Відкритому кубку Прилук (9 місце), на Відкритому Кубку Ніжина (5 місце), на міжфакультетських змаганнях з КВН “Кубок ректора”. Це був крайній виступ, де я був ще студентом. Підготовка до нього проходила швидко, весело та шалено, оскільки ми знали, що Євгенія Войтенко, Аліна Науменко, Андрій Топтун, Чебану Поліна покинуть НДУ та підкорюватимуть нові вершини. Ми виграли “Кубок ректора”. Це була просто бомба (усміхається). Ніби вже досить їздили та змагалися, але цей конкурс для нас був дуже важливим.
Після цього нас запрошували до Білої Церкви, на Голубі озера (там проводиться щорічний фестиваль Літній кубок "КВН.UA»). Збирати студентів влітку дуже важко, до того ж тоді я сам працював на морі. Тоді ми так і не зібрались, а з нового навчального року я почав працювати в університеті. Розуміючи, що треба збирати команду, ми залишили назву “Дуракам закон не писан” за собою як університетську збірної команди КВН. Виступали на Осінньому кубку Ніжина (5 місце), займалися знову ж таки підготовкою “Нумо, першокурснику” (це вже традиційне свято, для I курсу це дійсно важливо). 2 грудня ми стали срібним призером фіналу "Битви вузів", що відбувся в Хмельницькому. Враження залишилися тільки найприємніші. Виїзд - це завжди класно. Приїжджаєш - відразу репетируєш на вокзалі, завжди на ногах, отримуєш багато яскравих вражень та спогадів на все життя.
Ось, наприклад, приїхали в Хмельницький о пів на п'яту ранку. Що робити? Знімаємо кімнату на вокзалі, сидимо-думаємо над жартами, над питаннями на “Розминку”. 9 годин ранку. Це ж Хмельницький, тому нашвидкоруч їдемо на ринок. Потім шукаємо "Поділля-Центр", де будемо виступати. Нарешті його знаходимо, проводять редактуру. До виступу залишається 3 години, і ми просто в актовому залі сиділи, репетирували та позасинали. Після цього, звісно, - відпочинок. У Насті Киянець, нашого звукооператора, того дня був день народження, ми її гарно привітали. О пів на першу ночі, а в нас виїзд в 3.17 електричкою на Київ. Ходиш по Хмельницькому, сніг лупить в обличчя. Сидиш на тому вокзалі, засинаєш на ходу, штани рвуться… В електричці спиш, приїжджаєш у Київ, а квитків на Ніжин нема. Ти бігаєш по Києву, сідаєш на міську електричку, щоб дібратися до Дарниці. Приїжджаєш додому з виїзда, коли майже 2 діб не спав, втомлений, але задоволений, піднесений, на позитиві, із купою гарних емоцій та вражень.
Найбільшим досягненням є перший виступ команди, про який багато спогадів. Ми тоді виграли всі конкурси. Готувалися дуже інтенсивно. Перед цим був програний “Нумо, першокурснику” - перший за чотири роки. Ми думали, що не підготуємося до нього належним чином. Перший виступ - як перша дитина. Мандраж, переживання. Згадую - мурашки по шкірі. Це дійсно було незабутньо. Виступили 2 квітня, а почали готуватися десь з 15 лютого. Кожна збірна факультету брала участь у конкурсі. Участь у ньому для нас відігравала велику роль, оскільки була поштовхом, випробуванням, яке б довело, що ми можемо дійсно разом якісно грати. Ми зібрали таку дружню команду. Готувались дуже ретельно й самовіддано. Враховуючи те, що навчалися, мали пари, на які потрібно було ходити, збирались у 4-5 годин, до 10 - 11 кров із носа репетируємо. Ближче до виступу - гуртом почали знімати відео (пародія на пісню Нікіти “Веревки”), на пари вже не ходимо. Цілий день знімали. Ідемо, холодно, бігали в пакетах, але воно того було варте. Дзвониш на “Космос” (там я працював трохи), просиш, щоб дозволили зняти приміщення для зйомки уривку тривалістю в 30 секунд. Приїжджаєш в неділю не ввечері, як це роблять студенти, а в другій половині дня. Кидаєш швидко сумку з речами, збираємось, репетируємо до ночі. В останні дні сиділи до 2-3 годин ранку. Писали, щось придумували, на пари вже просто не ходили. Прокидались і відразу збирались. Це виснажувало, але не жалкуємо про це ні на мить.
Підтримка викладачів
Викладачі підтримували команду під час навчального процесу. Це було дійсно приємно, тому що, напевно, вони самі бачили, що для нас це дуже важливо. Викладачам, декану, ректору, працівникам закладу ми дуже вдячні. Навіть, коли шили форму, приходили до декана, питали в нього, як нам правильно зробити, радились, де знайти кошти. Нас розуміли, що ми готуємось. Викладачі десь ішли на поступки, на щось закривали очі. Після того, як виграли, взагалі ставились ще краще, поважали, цінували. Студентське життя - це найкращі моменти. Якщо тільки жити навчанням, це досить нудно та нецікаво. А коли ти постійно в якомусь русі, активно проявляєш себе, то цей час не дарма витрачається.

Творчий процес та натхнення
Номери створюються спонтанно. Якщо бути чесним, наприклад, я пишу чимало матеріалу. Багато пишеться в дорозі, коли кудись їдеш. Притулив до вуха навушники, дивишся в вікно, щось придумуєш. Таким чином я переробив пісню, слухав її й змінив трохи саму ідею. У душі став і думаєш про щось. Є таке в мене. Полюбляю “Розсміши коміка”, “Лігу сміху”. Ти дивишся і також маєш з цього натхнення. Я не перероблюю чужі жарти, а думаю, у якому напрямку піти. Це все може народитися спонтанно. Ось, наприклад, нещодавно просто йшов з нового до старого корпусу. З'явилась якась думка - записав відразу в блокнот. Ну й, звичайно, коли разом сидимо. Якщо всі в настрої, іде нормально робота - часто придумуємо щось, пропонуємо якісь ідеї. Той щось сказав, той розвинув, а той до купи все склав.
Буває, коли лягаєш спати, в голову починають лізти якісь думки, придумую жарти. Це інколи не дуже класно. По-перше, ти не можеш заснути, думаєш - запам'ятаю, запишу. Засинаєш, прокидаєшся, і вже забув. Кілька раз було, як снилися ідеї й сміявся уві сні. Прокидаєшся - забув. Гумор - гарна річ. Багато що береться з життя, із різних ситуацій, у тій самій маршрутці. Головне - уміти подати матеріал. У кожному жарті важливо те, як ти показуєш та подаєш його. Це дуже важливо.
Конкретного проміжку часу як такого немає. Це все відбувається спонтанно. Можна писати матеріал за день - два, а можна й тижнями. Ми на перші міжфакультетські змагання, пам’ятаю, писали аж півтора місяці, на Хмельницький зібрали все, що було, вкупу, а щось дописували в процесі. Наприклад, із Сергієм Чечітком сиділи й за один вечір за 2 години написали 6-7 мініатюр. Говорили, радились. Ми створили гарні мініатюри, які використовуємо й зараз. Так само, як і “Вечір чорного гумору”, який проводився 8 грудня. Також за кілька днів усе зробили, усе звели докупи. Чорний гумор простіше писати.
"Вечір чорного гумору"
Ідея "Вечора чорного гумору" виникла досить давно. Це, як-не-як, - моя робота. Пішов до Віталіни Іванівни, запропонував таку ідею. Мене всі підтримали. Нам активно допомагала й наша гарна знайома, близький товариш команди, студентка НДУ Карина Пластун. Почали все з афіші. Зробили рекламу, паралельно готуючись до Хмельницького.
Чорний гумор пишеться за рахунок жартів, які не пропускає цензура. Перед КВНом усе затверджує редактура. Увесь матеріал у нас залишається в блокнотах. Ми з командою порадились, вирішили, що матеріалу в нас достатньо, то чому б не спробувати. Запросили Сергія Чечітка, Павла Гриня, вони написали свій матеріал. Хлопці приїхали в цей же день, їхні жарти ми не включали в свої блоки. Вони окремо виступили. Вечір пройшов чудово, усім усе сподобалось.
Запросили і “РемБазу” з Києва, учасників «Ліги Сміху», які їздили показувати себе на відбірковому етапі. Відкрив “Вечір” я як ведучий. Потім вийшов Денис Степаненко з факультету культури й мистецтв. У нього був свій блок жартів, співав, грав на гітарі. Вийшли Сергій і Павло, потім пішов у хід блок наших мініатюр. Усе було без нецензурної лексики, але з чорним гумором. Концерт тривав близько години. Усе пройшло на «ура», зал був заповнений.
Нам важливо, чи сподобались наші мініатюри людям, чи вони сприйняли наші жарти, чи змогли ми передати та втілити все заплановане. Коли чуєш слова: «Мені все сподобалось. Круто, коли дивишся в зал - сміються люди. Це, напевно, найкраща нагорода.
Таблиця досягнень команди "Дуракам закон не писан"
| Рік | Змагання | Місце |
|---|---|---|
| 2015 | Міжфакультетські змагання з КВН | 1 місце |
| 2017 | Міжрегіональна студентська гра на Кубок Гоголя | 4 місце |
| 2017 | Виступ у Славутичі | 4 місце |
| 2017 | Відкритий кубок Прилук | 9 місце |
| 2017 | Відкритий кубок Ніжина | 5 місце |
| 2017 | Міжфакультетські змагання з КВН “Кубок ректора” | 1 місце |
| 2017 | Фінал "Битви вузів" у Хмельницькому | 2 місце |