Колоритні слова - перлинки. Чи знаєте Ви українську поезію? Наскільки добре ви знаєте цитати відомих українців? Чи знаю я Т.Г.Шевченка?

Крила́ті слова́ - сталі словесні формули (влуч­ні вислови, звороти мови, окре­мі слова). Це - висловлюва­н­ня видат. осіб, цитати з літ. творів, які набули узагальн. змісту, на­­зви істор. і міфол. подій, що на­були пере­нос. значе­н­ня, власні імена істор., міфол. і літ. персонажів, які стали символ., та ін. Вони зберігають більш чи менш про­зорий звʼязок із літ. або кон­кретно-істор. першоджерелом виникне­н­ня і мають велику популярність серед мовців.

У віт­­чизн. наук. літературі використовують ще кілька назв для цієї категорії сполук: літ. цитата, фразеол. цитата, крилата фраза, крилатий вислів, крилатий вираз, ептонім. Найбільшого пошире­н­ня набула назва «К. с.», яку вперше вжито у поемах Гомера, а термінол. значе­н­ня набула після виходу в світ кн. «Geflügelte Worte» («Кри­латі слова», Берлін, 1864) нім. лінгвіста Г. Бюх­­мана, в якій автор від­носить до них усі види слів, словосполучень і висловів, що мають певне джерело, є заг.-ві­­домими та пошир. у мові.

Осн. ознаками К. с. більшість дослідників вважає їхній звʼя­зок із літ. джерелом («печатка авторства»), стійкість і популярність завдяки їх влучності, худож. виразності й афористичності. Чим ві­доміше джерело К. с., чим оригінальніша думка, закладена у ньому, тим більше шансів у К. с. закріпитися у мовній системі.

За джерелами, що поповнюють фонд К. с. української літературної мови, за ступенем їх пошире­н­ня в ін. мовах світу дослідники виділяють:

• вислови різноманіт. походже­н­ня, що є спіл. культур. фондом європ. та світ. цивілізації (до цієї групи належать К. с. антич., реліг. джерел, вислови з європ. мов тощо, напр.: «Усе тече, все змінюється», «Ювеналів бич», «Глас вопіющого в пустелі», «Камо грядеши?», «Мавр зробив своє діло, мавр може йти» й ін.);
• вислови давньорус. джерела, засвоєні здебільшого сх.-словʼян. мо­вами («Лисиці брешуть на щити», «Мертві сраму не імуть», «Іду на ви»);
• вислови, що виникли на власне укр. нац. ґрунті: «Всякому городу нрав і права» (Г. Сковорода), «Любов к отчиз­ні де героїть, там сила вра­жа не устоїть» (І. Котляревський), «І чу­­жому на­учайтесь, Й свого не цурайтесь» (Т. Шевченко), «Сло­во, чому ти не твердая криця?» (Леся Українка) та ін.

Помітну роль у збагачен­ні української мови К. с. ві­діграла творчість Л. Костенко, П. Тичини, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка й ін. Популярність К. с. зумовлює те, що в усній та писем. мові їх часто під­дають транс­формаціям (ско­рочен­ню, поширен­ню ін. слова­ми, зміні лекс. складу), однак обовʼязковою умовою цих змін є збереже­н­ня їх звʼязку з вихід. висловом та впі­знаваність.

Най­ві­доміші в укр. мові К. с. зафікс. у збірниках: «1000 крилатих виразів української літературної мови» (1964) і «Крилаті вислови в українській літературній мові» (1975) А. Коваль і В. Коптілова, «У світі крилатих слів» В. Коптілова, «Крилаті латинські вислови» Ю. Цимбалюк і Г. Краковець­кої (обидва - 1976), «Крилате слово» (1983) і «Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походже­н­ня в українській мові» (2001) А. Коваль, «Євангеліє українців, або Крилаті вислови “Кобзаря”» В. Щербини (2001), «Новое в рус­ской и укра­ин­ской речи: Крылатые слова - крилаті слова» Л. Дядечко (т. 1-4, 2001-03; усі - Київ).

Георг Бюхман - німецький філолог, автор книги «Крилаті слова» (нім. Gefluegelte Worte). Джерела крилатих слів різноманітні: усна народна творчість, твори античних письменників, релігійні тексти (Біблія, Коран), вислови з європейських мов, вислови українських та зарубіжних письменників.

В українській мові особливо поширені крилаті вислови з творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та ін. Крилаті слова є досить популярними серед мовців. Крім того, крилаті вислови нерідко використовують в оригінальній формі, тобто без перекладу.

Крилаті слова, поширені в українській мові, неодноразово виходили в збірниках. Наприклад: «1000 крилатих виразів української літературної мови» А. Коваль і В. Коптілова (1964), «Крилаті вислови в українській літературній мові» А. Коваль і В. Коптілова (1975), «У світі крилатих слів» В. Коптілова (1976), «Крилаті латинські вислови» Ю. Цимбалюк і Г. Краковецької (1976), «Крилате слово» А. Коваль (1983), «Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові» А.

Розглянемо деякі крилаті вислови більш детально:

Авгієві стайні

Вперше згадуються старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським (І ст. до н. е.), який викладає міф про Авгія - царя Еліди, сина бога сонця Геліоса. Авгій мав кілька тисяч голів худоби, стійла якої не чистилися протягом З0 років. Геракл, перепинивши течію річки Алфей, спрямував її на стайні, що були очищені в такий спосіб за один день.

Також сильної занедбаності, засміченості, безладдя в справах, що вимагають великих зусиль для їх усунення.

Авгієві стайні: міф та сучасне значення

Антей

В грецькій міфології Антей - гігант, син Посейдона (бога морів) і Геї (богині землі). Викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі.

нові сили, торкаючись до землі - своєї матері. Гераклом (Геркулесом), який підняв його на повітря, позбавивши можливості торкнутися до землі, і задушив його. Міф цей наданий грецьким письменником Аполлодором в «Бібліотеці».

рідним народом.

Аврора

У римській міфології Аврора - богиня ранішньої зорі. У образній і поетичній мові взагалі синонім ранішньої зорі.

Вираз «рожевоперста Аврора» увійшло до літературної мови із творів Гомера. зорі.

AURORA MUSIS AMICA (AURORA HABET AURUM IN ORE) (де Аврора - богиня ранкової зорі). В українській мові адекватним виразом є «хто рано встає, тому Бог дає».

Аргус

За грецькою міфологією Аргус - стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син Геї. Гера перенесла очі Аргоса на пір’я павича.

Ім’я Аргуса стало прозвиськом для пильного і невсипущого вартового. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини.

Гера випрохала у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її - лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за Іо. Лише Гермесу вдалося його вбити.

Ахіллесова п'ята

У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) - один із найсильніших і хоробріших Героїв; він оспіваний в «Іліаді» Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігіном, повідомляє, що матір Ахілла - богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс.

Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса.

Атлантида

З глибокої давнини, з творів грецького філо­софа IV ст. до н. є. Платона дійшли до нас перші відомості про Атлантиду - великий острів в Атлантичному океані, на якому була могутня й багата держава.

Мешканці Атлантиди начебто прогнівили богів, і тоді Зевс затопив острів хвилями океану. У наш час вчені різних країн зацікави­лися розповіддю Платона, яку багато століть вважали каз­кою.

Різні дослідники намагаються ототожнити Атлантиду то з Канарськими островами, то з островом Критом у Серед­земному морі, припускаючи, що частина густо заселеного суходолу могла раптом опуститися в море після сильного землетрусу.

У переносному значенні Атлантида - прекрасна запо­вітна країна, а шукання Атлантиди - самовіддані спроби зробити відкриття.

Афродіта

Богинею краси й кохання в давньо­грецьких міфах була Афродіта (римляни називали її Венерою). Афродіта народилася з шумовиння морських хвиль, і легкий вітерець приніс її на острів Кіпр.

Тому богиню кохання часто називають Кіпрідою. Афродіта щедро винагороджує тих, хто її шанує.

Баляси точити

У ХVІІ-ХVІІІ ст. цей вираз ще не був фразеологізмом. Він означав процес виготовлення баляс - стовпчиків, билець та інших деталей, якими прикрашали будинк...

Дамоклів меч

Тирана Діонісия Старшого (432- 367 рр. Діонісий, щоб проучити заздрісника, посадив його на своє місце.

Дари данайців

несучі з собою загибель для тих, хто їх одержує. боюся данайців, навіть дари приносячих!» Але Троя, не слухаючи застережень Лаокоона і пророка Кассандри, втягнула коня в місто. оповідей про Троянську війну. залишили його біля стін Трої, а самі зробили вигляд, що відпливають від берега Трої.

Кассандра

троянського царя Пріама. наділював її даром прорікання. завжди збувалися. і, Енеїда, 2, 246) (див. Дари данайців). небезпеку, але якій не вірять.

Кастор і Поллукс

В грецькій міфології Кастор і Полідевк (римське Поллукс) - сини Зевса і Лєди, близнята. дітей Леди і Тіндарея, сина спартанського царя. другий - безсмертний. він дав можливість померти і йому. Аїді. Поллукс вибрав останнє. імена стали синонімом двох нерозлучних друзів.

Крез

Дві з половиною тисячі років тому в Лідії - державі на західному узбережжі Малої Азії ца­рював Крез, який зібрав у своєму палаці незліченні скар­би.

Слава про них пішла далеко по світу, і з того часу в багатьох мовах стали вживати вислів: «Багатий, мов Крез».

Лабіринт Аріадни

спосіб, що допомагає вийти з скрутного положення, вирішити важке питання. жахливого напівбика-напівлюдину. нього лабіринті, з якого ніхто не міг вийти. допомогла дочка крітського царя Аріадна, що полюбила його. гострий меч і клубок ниток. клубок. вивів звідти всіх приречених (Овідій, Метаморфози, 8, 172; Героїди, 10, 103).

Марсове поле

все своє минуле життя (Гесиод, Теогонія; Вергилій, Енеїда, 6). Син Марса. Марс - бог війни. Переносно: військова, войовничо налаштована людина.

поле битви. називалася одна з частин міста на лівому березі Тібру, призначена для військових і гімнастичних вправ. для військових парадів.

Нарцис

покараний. плодами, але, як тільки він протягує до них руки, гілки відхиляються. Кефіса і німфи Лейріопи. своє обличчя, закохався в самого себе і помер від туги. квітку (Овідій, Метаморфози, 3, 339-510). людини, що милується собою, самозакоханого.

Олімп

Олімп. Олімпійці. 456). де живуть боги. спокій духу; так само називають людей зарозумілих, неприступних.

Парнас

місцеперебування Аполлона і муз. поезія якого-небудь народу. «Парнаські сестри» - музи.

Пегас

його копита на горі Гелікон утворилося джерело Іпокрена, що надихає поетів (Гесиод, Теогонія; Овідій, Метаморфози, 5).

Пігмаліон

Пігмаліона розказується, що він відкрито виражав своє презирство до жінок. його на муки нерозділеного кохання. настільки сильною, що вдихнула життя в статую. дружиною.

Прокрустове ложе

(землі), повсталі проти богів-олімпійців, за що були скинуті в Тартари (Гесіод, Теогонія).

Прометей

могутність богів. прикувати Прометея до скелі. Прометей). в науці, мистецтві, суспільній роботі.

Робота Пенелопи

Вираз виник з «Одіссеї» Гомера (2, 94-109). домагання наречених. вона кінчить ткати надгробний саван для свого свекра, старика Лаерта. все, що наткала за день, розпускала і знову приймалася за роботу.

Сізіфова праця

грецької міфології. який, досягнувши вершини, знову скочувався вниз. в елегії (2, 17) римського поета Пропорція (1 в. до н.

Сфінкс

тулубом лева і крилами птаха, що мешкало на скелі біля Фів. Сфінкс підстерігав подорожніх і задавав їм загадки. Тих, хто не зумів розгадати їх, він вбивав. Теогонія).

Танталові муки

з'явився до неї в образі лебедя. «Одіссея», II, 298). (Овідій, Героїди, 17, 55; Горацій, Сатири, 2, 1, 26). походу греків на Трою. Горація (65-8 рр. до н. слухача in mіdias res - в середину речей, в саму істоту справи. Слід до цього додати, що вираз «ab ovo» у римлян був розмовним. і амврозія. Переносно: надзвичайно смачний напій, вишукане блюдо; вища насолода.

Тартар

вхід в підземне царство (Аїд). вперше розказано в «Теогонії» старогрецького поета Гесіода. неї Вергилій («Енеїда», 6) і ін. слово «цербер» (латинська форма; греч.

Фортуна

щастя і нещастя. одній руці колесо, а в іншій - ріг достатку. подарувати, а куля або колесо підкреслювали її постійну мінливість.

Химера

В грецькій міфології - огнедишне чудовисько, описуване різно. що воно має голову лева, тулуб кози і хвіст дракона.

Яблуко розбрату

значенні: предмет, причина суперечки, ворожнечі, вперше вжив римський історик Юстін (II ст. н.е.). міфі. яблуко з написом: «прекрасній». яблуко.

Образ крилатих слів уперше знаходимо ще в епічних поемах Гомера (IX ст. до н. е.). Але терміном «крилаті слова» стали лише у XIX ст., коли німецький мовознавець Георг Бюхман (1822-1884) видав у 1864 р. першу їх збірку.

Після нього книжки цього типу на матеріалі різних мов було опубліковано в Англії, Франції, Росії та інших країнах. У кожній мові склад крилатих слів досить різноманітний як за походженням, так і за структурою. За своєю будовою крилаті слова дуже різноманітні.

Вони можуть охоплювати кілька рядків тексту або обмежуватися навіть одним словом. Але спільною їх особливістю є здатність концентрувати в собі основний зміст того контексту, з якого вони вийшли: міфу, літературного твору, політичної чи історичної події: Катерина, Фауст, Едем, Стікс, Дантове пекло, Кастальське джерело, Незлим тихим словом, Є ще порох у порохівницях.

На відміну від звичайних цитат, покликаних з усією повнотою й точністю відтворювати певне місце тексту, літературні цитати - крилаті слова можуть переосмислюватися, вживатися з іншим підтекстом та ін. У них часто спостерігається заміна компонентів, розширення або звуження обсягу, наповнення новими відтінками значень. Однією з яскравих прикмет крилатих висловів є їх варіантність. Переважна їх більшість може вживатися в різних контекстах у формах, які так чи інакше відрізняються від вихідної форми (наприклад, поряд із власним іменем Дон Кіхот, що стало крилатим словом, набувши узагальненого значення, широко вживаються похідні форми: донкіхотство, донкіхотський, донкіхотствувати).

Усі вони об’єднуються спільністю семантики і творять цілу групу крилатих слів. До речі, наявність похідних форм крилатого вислову - найпереконливіше свідчення про його поширеність у мові.

Так само й найпоширеніші цитати з літературних творів та історичних документів, як правило, обростають різноманітними варіантами з пропущеними, доданими чи зміненими словами. Статті книжки мають однотипну будову. Вони починаються довідкою про походження крилатого вислову, далі подається первісне значення вислову, розкриваються особливості його переносного вживання.

На відміну від інших видів крилатих слів, цитати, як правило, не тлумачаться: їх зміст говорить сам за себе. Спеціально пояснюються лише випадки переосмислення цитат. Завершується стаття ілюстративною частиною - уривками з творів художньої літератури, публіцистики, наукових праць, листування українських письменників та вчених.

У мові відбувається постійний процес оновлення складу крилатих слів: з’являються нові вислови, а частина тих, що існували протягом певного часу, виходить з активного вжитку й переходить до мовного пасиву. Свого часу, після зруйнування ще у 20-ті роки нашого століття системи класичної освіти в СРСР, випали з повсякденного вжитку десятки, коли не сотні, крилатих слів грецького й латинського походження.

Внаслідок атеїстичної політики держави стали забуватися вислови біблійного та євангельського походження, які протягом століть широко використовувалися в нашій мові. Натомість у щоденний обіг завдяки всеохопній системі комуністичної пропаганди увійшли цитати з творів «класиків марксизму-ленінізму» та чергових генсеків компартії.

У наш час, після здобуття Україною незалежності спостерігаємо зворотний процес: в українську мову повертаються вислови, народжені античною культурою, й цитати зі Святого Письма. Автори прагнули врахувати динаміку цих мовних процесів і відбити її у збірці.

Порівняно з попередніми виданнями в ній істотно збільшено частку крилатих слів, які прийшли до нас з античного світу, зі Старого й Нового Заповітів. До книжки увійшли крилаті слова, авторами яких є українські письменники та громадські діячі, що їх навіть згадувати було заборонено, радянською цензурою.

Ще більших змін зазнав ілюстративний матеріал книжки. Оновлення його насамперед мало на меті ввести в обіг тексти заборонених у попередню добу авторів (близько 80 осіб). Крилаті слова та вислови - незвичайне мовне явище. Вони зосереджують у собі великий потенціал образності, у гранично стислій формі виявляють істотні риси явищ та подій, які характеризують, і часто стають окрасою тих текстів, у яких вони виступають.