Чи знаєш ти, що таке “крилаті” вислови? Крилаті вислови - сталі словесні формули (влучні вислови, звороти мови, окремі слова).
Це - висловлювання видатних осіб, цитати з літературних творів, які набули узагальненого змісту, назви історичних і міфологічних подій, що набули переносного значення, власні імена історичних, міфологічних і літературних персонажів, які стали символічними, та ін.
Вони зберігають більш чи менш прозорий звʼязок із літературним або конкретно-історичним першоджерелом виникнення і мають велику популярність серед мовців.
В українській мові особливо поширені крилаті вислови з творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та ін.
Крилаті слова є досить популярними серед мовців. Крім того, крилаті вислови нерідко використовують в оригінальній формі, тобто без перекладу.
У вітчизняній науковій літературі використовують ще кілька назв для цієї категорії сполук: літературна цитата, фразеологічна цитата, крилата фраза, крилатий вислів, крилатий вираз, ептонім.
Найбільшого поширення набула назва «К. с.», яку вперше вжито у поемах Гомера, а термінологічного значення набула після виходу в світ книги «Gefluegelte Worte» («Крилаті слова», Берлін, 1864) німецького лінгвіста Г. Бюхмана, в якій автор відносить до них усі види слів, словосполучень і висловів, що мають певне джерело, є загальновідомими та поширеними у мові.
Основними ознаками К. с. більшість дослідників вважає їхній звʼязок із літературним джерелом («печатка авторства»), стійкість і популярність завдяки їх влучності, художній виразності й афористичності.
Чим відоміше джерело К. с., чим оригінальніша думка, закладена у ньому, тим більше шансів у К. с. закріпитися у мовній системі.
За джерелами, що поповнюють фонд К. с. української літературної мови, за ступенем їх поширення в інших мовах світу дослідники виділяють:
- а) вислови різноманітного походження, що є спільним культурним фондом європейської та світової цивілізації (до цієї групи належать К. с. античних, релігійних джерел, вислови з європейських мов тощо, напр.: «Усе тече, все змінюється», «Ювеналів бич», «Глас вопіющого в пустелі», «Камо грядеши?», «Мавр зробив своє діло, мавр може йти» й ін.);
- б) вислови давньоруського джерела, засвоєні здебільшого східнословʼянськими мовами («Лисиці брешуть на щити», «Мертві сраму не імуть», «Іду на ви»);
- в) вислови, що виникли на власне українському національному ґрунті: «Всякому городу нрав і права» (Г. Сковорода), «Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть» (І. Котляревський), «І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь» (Т. Шевченко), «Слово, чому ти не твердая криця?» (Леся Українка) та ін.
Помітну роль у збагаченні української мови К. с. відіграла творчість Л. Костенко, П. Тичини, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка й ін.
Популярність К. с. зумовлює те, що в усній та писемній мові їх часто піддають трансформаціям (скороченню, поширенню іншими словами, зміні лексичного складу), однак обовʼязковою умовою цих змін є збереження їх звʼязку з вихідним висловом та впізнаваність.
Приклади крилатих висловів та їх походження
Джерела крилатих слів різноманітні: усна народна творчість, твори античних письменників, релігійні тексти (Біблія, Коран), вислови з європейських мов, вислови українських та зарубіжних письменників.
Розглянемо декілька прикладів крилатих висловів:
- "І все-таки вона крутиться!" - Звідси і бере початок фраза "І все-таки вона крутиться!" - яку нібито виголосив у Галілео Галілей, будучи вимушеним відректися перед інквізицією від свого переконання .Судячи за свідченнями друзів і листів самого Галілея, його погляди після показного покаяння не змінилися, він як і раніше був переконаний в обертанні Землі. Однак не існує доказів того, що Галілей говорив цю фразу. Цей вислів, нібито належить визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею, який залишив після себе чимало винаходів та зробив великий внесок у розвиток науки. Його дослідження кардинально вплинули на розвиток наукової думки. Найважливішим вкладом Галілео Галілея в науку була свідома й послідовна заміна пасивного спостереження активним експериментом. Його вплив на розвиток науки не можливо оцінити. Проте, за свої знання та переконання він ледь не був позбавлений життя. Ще в молодості Галілей познайомився з книгою Коперника і став переконаним прихильником геліоцентричної моделі світу. Спочатку, в XVI столітті, католицька церква ще поблажливо ставилася до вчення Коперника, хоча багато видних теологів вже тоді засуджували його як єресь. Вони вказували на те, що гіпотеза про рух Землі прямо суперечить текстам Псалмів, віршу з Еклезіаста, а також епізоду з "Книги Ісуса Навина", де, на їхню думку, ясно говориться, що Земля нерухома, а Сонце ходить навколо Землі. Галілея викликали до Риму на суд Інквізиції за підозрою в єресі. Галілей підкорився, і прибув у Рим 13 лютого 1633. Слідство тягнулося з 21 квітня по 21 червня 1633. По закінченні першого допиту обвинуваченого взяли під арешт. Галілей провів в ув'язненні всього 18 днів - ця незвичайна поблажливість, ймовірно, була викликана згодою Галілея покаятися. Останній допит Галілея відбувся 21 червня. Галілей підтвердив, що згоден вимовити потрібне від нього зречення.
- "А король голий!" - Вислів з казки Г.К.Андерсена "Нове вбрання короля". Король був великим прихильником модного вбрання. Тож двоє шахраїв вирішили підзаробити й пообіцяли королю, що виготовлять для нього чудове вбрання з тканини дивовижної властивості - вона стає невидимою для всякою людини, яка знаходиться не на своєму місці, або є надзвичайно дурною. Коли королю та його сановникам нібито представили вбрання, вони стали його вихваляти, боячись зізнатися, що нічого не бачать. Так зовсім голий король і ходив перед жителями свого міста, поки одне хлоп'я не вигукнуло: "Та він же зовсім голий!" Сюжет казки був запозичений Андерсеном з новели Хуана Мануеля, опублікованої у 1335 р. у першій частині книги "Книга прикладів графа Луканора і Патроніо" або просто "Граф Луканор".
- "Адам і Єва" - Давньоєврейською мовою означає "людина". Це ім'я йому дав Бог, а от ім'я жінці дав Адам: "І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого" (3: 20). Ім'я Єва по-давньоєврейськи - "життя", "жива". (А. Ось як описано в Біблії створення жінки: «І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, - і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. Нащадки Адама, рід людський.
- "Адвокат диявола" - Вислів прийшов до нас із латинської мови - Advocatus diaboli. Процедура канонізації (зарахування до лику святих) в Римо-католицькій церкві проходила у формі диспуту між двома сторонами. Один з учасників виступав у ролі "адвоката Бога" і говорив про чесноти майбутнього святого, про його заслуги, на підставі яких означеного праведника можна зарахувати до лику святих. Інша сторона - "адвокат диявола" - говорила про його недоліки й огріхи, які перешкоджають канонізації. Цей вислів застосовується і в англійській мові - devil`s advocate. Вказано в американському словнику "American Heritage Dictionary of Idioms" Крістіна Аммера (by Christine Ammer), 1992 р., де зазначається та сама версія - вислів з Римської католицької церкви, де advocatus diaboli називали спеціально призначену особу, головним завданням якої було висунути вагомі аргументи проти канонізації означених осіб.
- "Адміральська година" - Вислів пішов з часів Петра I, коли засідання адміралтейств-колегій закінчувались об 11 годині ранку, і наставав час обіду. Вислів "адміральська година" увійшов у широкий вжиток після того, як починаючи з 1865 р.
- "Акела промахнувся" - Ця фраза з твору "Книга джунглів" 1894 р. англійського письменника Джозефа Редьярда Кіплінга (1865 - 1936), відомої в нас під назвою "Мауглі". Слова належать пантері Багірі про вожака вовчої зграї Акелу, який промахнувся й не зміг убити звіра, якого загнала зграя. "На півдорозі до вершини він перестрів Багіру; вранішня роса виблискувала на її шкурі, немов діаманти…- Акела промахнувся,- сказала пантера. - Вони вбили б його тієї ж ночі, проте їм бракувало тебе.
- "Альма-матер" - Буквальний переклад з латини "годувальниця" ("alma" - та, що годує, "mater" - мати). Ще з часів Давнього Риму студенти стали називати так свої навчальні заклади. Так вони їх називають і зараз. Цей же вислів вживається і в англійській мові.
- "Ангел-охоронець" - Вислів пішов католицької гілки християнства, де ангели діляться на три категорії (іпостасі): перша (вища) - серафіми, херувими й престоли, середня - ангели панування й третя (нижча) - ангели початку, архангели й ангели-хоронителі. В православній культурі ангелом-хоронителем традиційно (хоча й не зовсім точно) називають того святого (великомученика), чиє ім'я було надано людині при хрещенні. Тому до 1917 р.
- "Аннібалова клятва" - Римський історик Полібій (II ст. до н. е.) розповідає, що коли майбутньому карфагенському полководцеві Аннібалу (Ганнібалу, 247-183 до н. е.) сповнилося 10 років, батько примусив його поклястися завжди бути непримиренним ворогом Риму. Аннібал додержав клятви. Не раз він завдавав римському війську тяжких поразок. Зазнавши розгрому і переконавшись у неможливості продовжувати боротьбу.
- "Аполлон" - Крилатими стали назви багатьох давньогрецьких богів. Одним із найшанованіших богів Стародавньої Еллади був Аполлон. Бог сонячного сяйва і музики, син Зевса, Аполлон мав також інші наймення (Срібнолукий, Феб). Грецькі скульптори зображували Аполлона у вигляді прекрасного юнака з луком або лірою в руках. Нечуй-Левицький так малює зовнішність одного з своїх героїв: «Несподівано перед нею (Настусею) став, ніби живий, Павлусь серед зали, міцний, дужий, пишний, неначе олімпійський бог, з красою Феба... Аполлон був героєм кількох грецьких міфів. Він переміг жахливого дракона Піфона, який переслідував колись його матір. Усі боялися дракона, що жив у глибокій гірській ущелині. Скелі тремтіли, коли він скручував кільцями свій вкритий блискучою лускою хвіст. Розлютився Піфон, побачивши в небі колісницю Аполлона, і вже збирався кинутися на сонячного бога, та в цю мить задзвенів срібний лук, і золота стріла тонко проспівала в повітрі пісню смерті. Роєм полетіли Аполлонові стріли на Піфона, і кожна влучила в потвору. Ще мить - і мертвий дракон лежав перед переможцем.
Найвідоміші в українській мові К. с. зафіксовані у збірниках: «1000 крилатих виразів української літературної мови» (1964) і «Крилаті вислови в українській літературній мові» (1975) А. Коваль і В. Коптілова, «У світі крилатих слів» В. Коптілова, «Крилаті латинські вислови» Ю. Цимбалюк і Г. Краковецької (обидва - 1976), «Крилате слово» (1983) і «Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові» (2001) А. Коваль, «Євангеліє українців, або Крилаті вислови “Кобзаря”» В. Щербини (2001), «Новое в русской и украинской речи: Крылатые слова - крилаті слова» Л. Дядечко (т. 1-4, 2001-03; усі - Київ).
| Крилатий вислів | Походження | Значення |
|---|---|---|
| І все-таки вона крутиться! | Галілео Галілей (приписується) | Вислів, що виражає переконання у своїй правоті, незважаючи на зовнішній тиск. |
| А король голий! | Казка Г.К. Андерсена "Нове вбрання короля" | Висловлювання правди, незважаючи на загальне лицемірство. |
| Альма-матер | Латинська мова | Назва навчального закладу, університету. |
Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень (людина в футлярі, мертві душі) і простих речень (Вчитися, вчитися і ще раз вчитися!).
Приклад:Любиш кататися - люби і саночки возити. Що посієш, те й пожнеш. Сорока на хвості принесла. Шукай вітра в полі. Часом з квасом, а порою з водою.
Приклад:Перейти Рубікон; Прийшов, побачив, переміг (Юлій Цезар), гроші не пахнуть (Веспасіан), крапля камінь точить (Овідій); Борітеся - поборете (Т. Шевченко); Лиш боротись - значить жить (Іван Франко); Слово, чому ти не твердая криця?
Приклад:Я мислю - отже, існую! (Р. Декарт). І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! (Т. Шевченко). Усе, що робиш, треба робити добре (Ф.
Тарас Шевченко все життя вчився. Нещасливо складалася його доля. В дитинстві його освіта обмежувалася «лекціями» п’яного дяка, і тільки юнаком, після того, як його викупили з кріпацтва, Шевченко зміг навчатися в Академії мистецтв в Петербурзі. А потім - тюрма й солдатчина в закаспійських пустелях. Та й за таких умов поет повсякчас учився, багато читав не тільки художні твори, але й книжки з історії, філософії. Щоденник Шевченка («Журнал», як назвав його автор), який він вів на засланні, містить сотні згадок про вітчизняних та зарубіжних письменників, композиторів, художників, акторів.
Це символ невловимого щастя. Так називається п’єса-казка бельгійського письменника М.Метерлінка, яка вже понад півстоліття з великим успіхом йде на сценах театрів. Ця п’єса про те, як дівчина Мітіль і хлопчик Тіль-тіль вирушили на пошуки загадкового синього птаха, що уособлює таємниці природи, «велику таємницю речей і щастя». Тільтіль і Мітіль пережили багато небезпечних пригод, вони побували в палаці Ночі, у царстві Мертвих, у країні Майбутнього. Казка М.Метерлінка утверджує думку про непереможність Людини, яка вириває в природи все нові таємниці.
Ці слова давньогрецького філософа Сократа не слід розуміти буквально. Сократ знав багато, але він дуже не любив тих, хто хизується своєю вченістю. Тому він хотів у загостреній формі сказати, що скільки б ми не знали про навколишній світ, все одно залишається ще цілий океан не пізнаного нами.
Георг Бюхман - німецький філолог, автор книги «Крилаті слова» (нім. Gefluegelte Worte).
Завдання для кмітливих і допитливих / упоряд. Л. В. Магда ; худож. В. Л. Гоцур. - К. : Будівельник, 1995.
