Гай Юлій Цезар - видатний римський полководець, політик і письменник, чиї слова й досі цитуються в усьому світі. Його вислови стали крилатими, увійшли в історію та культуру, а їх значення не втрачає актуальності й сьогодні.

Существует большое количество цитат которые так или иначе приписывают Юлию Цезарю. Ми зібрали найбільш відомі з них.

Alea iacta est! / Жереб кинуто!

Alea iacta est (з лат., дослівно - гральну кістку кинуто, жереб кинуто) - слова, які нібито промовив Гай Юлій Цезар 10 січня 49 року до н. е., під час переправи зі своєю армією через ріку Рубікон, у північній Італії.

Виникла з розповідей Плутарха, Светонія та інших стародавніх письменників про перехід Юлія Цезаря через річку Рубікон, що слугувала кордоном між Умбрією і Ближньою Галлією. 49 року до н. е., всупереч забороні римського сенату, Юлій Цезар зі своїми легіонами перейшов Рубікон, вигукнувши «Жереб кинуто!». Це стало початком війни між сенатом і Юлієм Цезарем, унаслідок якої він запанував над Римом.

Цим вчинком він розпочав тривалу громадянську війну з Гнеєм Помпеєм і його синами у 49-45 роках до н. е. Цезар певною мірою ризикував, позаяк мав у своєму розпорядженні лише невелику кількість відданих йому легіонів поблизу Риму.

За Светонієм слова «жереб кинуто» Юлій вимовив латинською мовою, а за Плутархом - грецькою, як цитата з комедії Менандра: «Так буде кинуто жереб». Історичний вислів Цезаря часто цитується латинською мовою лат.

Латиною ця сентенція вперше була процитована Светонієм у його фактологічній праці «Життя цезарів» (лат.

Ця фраза означає прийняття невідворотного рішення - подібно до гравця, який кинувши гральну кістку (жереб), вже не має дороги назад. Часто використовується для підкреслення невідворотності подій, надання містичного відтінку фатальності подіям, що відбуваються.

Менандр вжив її в «Аррефорі» або у «Флейтистці», про що згадує Афіней у своєму «Бенкеті мудреців» (книга 13, параграф 8).

Veni, vidi, vici / Прийшов, побачив, переміг

Слова, якими, Юлій Цезар в серпні 47 року до н. е. сповістив одного зі своїх друзів в Римі про швидко здобуту ним перемогу над понтійським царем Фарнаком.

Римський історик Гай Светоній Транквілл в біографії Цезаря розповідає, що ці слова були написані на дошці, яку несли в тріумфальній ході Юлія Цезаря по Риму.

Інші відомі вислови Цезаря

Окрім вищезазначених, існує чимало інших висловів, які приписують Юлію Цезарю:

• «Досвід - усьому вчитель».
• «Люблю зраду, але ненавиджу зрадників».
• «Краще відразу померти, аніж жити очікуванням смерті».
• «Переможці та закохані не хворіють».
• «Легше знайти чоловіків, які померти добровольцями, ніж знайти тих, хто готовий з терпінням витримати біль».
• «Ніяка перемога не принесе стільки, скільки може забрати одна поразка».
• «Великі справи потрібно робити не роздумуючи, щоб думка про небезпеку не послаблювала відвагу та швидкість».
• «Коли любить один - назви це як хочеш: рабство, прихильність, повага… Але це не кохання - кохання завжди взаємне!».
• «Найвеличніший ворог сховається там, де ви найменше шукатимете».
• «Люди охоче вірять у те, у що бажають вірити».
• «Ніхто не настільки відважний, щоб не злякатися несподіваного».
• «Сьогодні перемога залишилася б за противниками, якби вони мали, того хто готовий перемогти».
• «Така вада, властива нашій природі: речі невидимі, приховані і непізнані породжують у нас і велику віру, і сильний страх».
• «Правителя не так легко зіштовхнути з першого місця на друге, як потім з другого на останнє».
• «Влада тільки виграє та посилюється від того, коли нею користуються помірно».
• «Я довго прожив і за мірками природи, і за мірками слави».
• «Краще бути першим у провінції, ніж другим у Римі».
• «Не втрачає лише той, хто нічого не має».
• «Завдання полководця - перемагати стільки ж розумом, скільки мечем».

Фрази, які приписують Юлію Цезарю, але вони не є достовірними

Існує ряд висловів, які часто приписують Юлію Цезарю, але історичні докази їхнього авторства відсутні:

• «І ти, Бруте!» - вважається недостовірним висловлюванням Юлія Цезаря, нібито в момент вбивства це були останні слова з якими Цезар звернувся до Марка Юнія Брута. Фраза походить з п'єси Вільяма Шекспіра «Юлій Цезар». Римські автори документально не підтвердили згадку даного виразу.

Аналіз особистості Юлія Цезаря: лідерство, стратегія та історичний вплив

Висновки

Вислів з промови, яку виголосила 3 вересня 1936 року в Парижі визначна діячка Іспанської комуністичної партії Долорес Ібаррурі. Цей вислів помилково приписували лідеру Мексиканської революції Еміліано Сапата. Тим не менше Сапата висловив ту ж думку, але в іншій формі : «Краще смерть в бою, ніж життя раба». Головна думка, яку містять ці вислови, належить римському історикові Тациту: «Гідна смерть краще ганебного життя».

Крилатий вислів вживається в значенні: бути завбачливим та готовим до бою, дотримуватися заходів обережності. Приписується відомому діячеві Англійської революції XVII ст. Оліверу Кромвелю (1599-1658). Цей вираз інколи цитується в латинській формі: «Si vis pacem, para bellum». Належить римському історикові Корнелію Непоту, який вперше використав його у життєписі про фіванського полководця і політика Епамінонда.