У творчості великих поетів завжди знаходяться вислови, які миттєво вражають читачів чи слухачів. Враження справляє те, як саме вони сказані: просто, зрозуміло, або ж через влучні образи. Читаючи їх, людина відразу замислюється, вглиблюється, пізнає велику правду вислову й переймає його за свій. Це подібно до народних прислів'їв.
Поширюються такі «крилаті слова» через школу, через часте читання творів письменників, які придумали ці слова, через часті вшанування пам'яті письменників, а іноді люди самі передають їх одне одному. Відомо, наприклад, що старовинні греки, які вчилися на своїх великих народних поемах (Іліада й Одіссея), перейняли безліч висловів із цих поем. Те саме робили й нові грецькі письменники. Це саме бачимо і в інших культурних народів, таких, що мають великих поетів, наприклад, німці, французи, англійці.
Часто трапляється, що такі «крилаті слова» в якійсь мові вживаються просто вирваними з цілого речення. Коли вони почали набувати прикмет «крилатих», їх вживали в цілому реченні, так, як поет написав. Але згодом, коли вже всі слова речення увійшли в народну свідомість, коли вже був цілком зрозумілий їх зміст - то вже не було потреби проказувати всього. Досить було сказати чи початкові слова, чи тільки ті з них, що дають більш-менш увесь зміст, що є найприкметнішими - і кожен і так вже все розумів.
Пояснює нам це глузливий «крилатий вислів» Шевченка «не так тії вороги». Тепер вислів «не так тії вороги» - це вже крилате слово, і ми вживаємо його в дусі всіх дальших слів Шевченкової поезії, коли хочемо боронитися від т. зв. друзів. І таких вирваних із цілих, іноді великих творів «крилатих слів» у Шевченка вже чимало.
Найвідоміші крилаті вислови Тараса Шевченка
Ось деякі приклади таких висловів:
- «Великих слів велика сила» (про балакунів, що нічого не роблять, а тільки знають багато говорити - з «Послання»).
- «Гнилою колодою по світу валятись» (про дармоїдів - з «Минають дні»).
- «За шмат гнилої ковбаси» (про безхарактерних нікчемних людей, що й рідну матір могли би продати - з поеми «П. С.»).
- «Не за Україну, а за її ката» (про тих, що чужим вислуговуються - з поеми «Кавказ»).
- Не минати «ні титли, ні тії коми» (дуже докладно і глибоко щось брати, прочитувати - з «Послання»).
- «Грязь Москви, варшавське сміття» (про національних зрадників - з «Послання»).
- «На всіх язиках мовчати» (не протестувати на кривди - з «Кавказу»).
- «Наша несвоя земля» (рідний край під чужим пануванням - «Мені однаково»).
- «Теплий кожух не на мене шитий» (що кому підходить - «Гайдамаки»).
Варто відзначити, що майже всі ці відірвані вислови у відповідних Шевченкових поезіях мають насмішливий, глумливий відтінок. Іноді насмішка та глум врізаються в душу людини глибше, ніж довгі проповіді чи навіть сльози.
Крім цих вирваних із якогось твору висловів, є ще багато таких, що живуть іще в ужитку цілими реченнями. Це буває тоді, коли таке речення творить замкнену для себе думку, яка через скорочення постраждала б. Наприклад:
- «Раз добром налите серце ввік не прохолоне» (хто додумався до якихось добрих думок, здобув собі якесь переконання, того ніхто не може звернути з його дороги).
- «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».
- «Сонце йде і за собою день веде» (про народну освіту) - тут кожне слово важливе, ці вислови, хоч би вони в поодиноких творах і не в'язалися з їх змістом, дають самі для себе глибокий зміст - то й нічого з них опускати не можна.
Вони так, як сказав поет, робляться «крилатим висловом». Вже з цих кількох прикладів видно, скільки «крилатих слів» із «Кобзаря» перейшло вже до нашої щоденної мови. Це не тільки тому, що щорічними святкуваннями пам'яті Шевченка раз-у-раз у нас повторюють його святі слова, й ми мимохіть засвоюємо собі їх. А робляться Шевченкові слова загальним скарбом і щоденної нашої мови тому, що все наново й наново вражає їх глибокий зміст і сам спосіб, як вони висловлені (форма слова).
Візьмімо тільки, наприклад, на увагу «крилатий вислів» Шевченків, загально вже відомий, дуже часто вживаний і в часописах і в розмовах: «Доборолась Україна» вже й не докінчуємо цілої Шевченкової думки: «до самого краю» - воно й не потрібне; що до краю доборолась, на це вже вказує і приросток до- у слова «доборолась»). В ньому ж ми маємо ввесь зміст нашої невдатної боротьби й у минулому, й тепер, і краще, й основніще й не можна змалювати словами невдатної боротьби, де виходить саме наша власна вина. Ми звичайно при цьому «крилатому слові» хитаємо ще й головами, бо маємо на думці дальші слова поеми. Іншими словами - це така погана боротьба, що поганішої вже й не придумаєш...
Так багато «крилатих слів» не дали твори жодного українського письменника, як їх дав Шевченків «Кобзар». Ми ж уже тепер часто говоримо Шевченковими словами, що, мовляв, «жива правда у Господа Бога», що «без правди горе»; про те, як воно буває в світі, кажемо залюбки, що «все йде, все минає, і краю немає», що на світі «все гине, слава не поляже», що «тяжко жить на світі, а хочеться жити», що «у всякого своя доля і свій шлях широкий», що на світі «на те й лихо, щоб з тим лихом биться», що «надія не вмирає», що «поки живе надія в хаті, нехай живе, не виганяй» і т. Свою віру в перемогу правди ми дуже часто висловлюємо словами Шевченка, що, мовляв, «встане правда», що «врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі».
Так само його словами говоримо про тяжке ярмо неволі («на світі тілько й тяжко, що в неволі жити», «немає гірше, як в неволі про волю згадувати»), захоплюємося його словами волею (н. пр., «де нема святої волі, не буде там добра ніколи»), милосердимося над сиротою («хто сироті завидує, карай того, Боже»), підносимо вагу любови в житті людини («любов Господня благодать»; «не весело на світі жить, коли нема кого любить»), розуміємо разом із ним, що «слово мама великеє, найкращеє слово» й т. д. й т. д.
Ми вже тепер і не пробуємо инакше висловлюватися про значіння громади, як Шевченко («треба миром, громадою обух сталить»). А такі вислови, як Шевченкове «борітеся, поборете», правлять уже тепер за політичні гасла деяким партіям (спершу «Революційній Українській Партії» на Наддніпрянщині в 1900. р., а тепер - гасло українських соціялістів-радикалів), кожний із нас розуміє вагу слів «Заповіту» - «вставайте, кайдани порвіте!». Вже й дитина в нас тепер знає, що хотів поет сказати словами «Учітеся, брати мої», - крилатими словами, що їх узяв собі за назву й за гасло окремий Видавничий Фонд (II. серія видань «Просвіти»).
Велику вагу мали й мають Шевченкові вислови, що торкаються долі рідної землі, минулого України й надії на краще наше майбутнє. Дуже багато таких висловів подає Шевченкове «Посланіє». Всі ми, де цього треба, користуємося такими «крилатими словами» Шевченка, як «Хто матір забуває, того Бог карає», «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля», «Нема на світі України, немає другого Дніпра», «Що ми, чиї сини, яких батьків, ким, за що закуті».
Або з инших поем: «немає нічого в Бога, як Дніпро, та наша славная Вкраїна» («І виріс я на чужині»), «Кохайтеся, та не з москалями» («Катерина»). Або певна поетова віра в воскресення України з поеми «Суботів» («Встане Україна, і розвіє тьму недолі») - вона теж уже стала в нас «крилатим словом».
Ми навели дуже небагато Шевченкових слів та висловів, що поробилися в нас уже «крилатими». Бо Шевченко з цього погляду для нас - невичерпна криниця...
Цитати Шевченка - це крилаті вислови з творів чи життя автора. Які чув та використовував кожен українець. Ці цитати, як і його поезія не втрачають своєї актуальності й донині.
Приклади крилатих висловів Тараса Шевченка:
- Борітеся - поборете, Вам бог помагає! І воля святая!
- В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. ("І мертвим і живим")
- Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. ("І мертвим і живим")
- Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями.
- Волю окропіте. Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
- Нема на світі України, Немає другого Дніпра.
- А ти, моя Україно, Безталанна вдово.
- І розум наш, і наш язик...
- Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала.
- А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ?х народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- На дні моря поле.
- Ми серцем голі догола!
- Наш-бо селянин, двигаючи на собі почесний тягар вікових національних обов’язків і бувши фактично спадкоємцем періодично відмираючої шляхти, - є, може, найбільшим аристократом серед селянства Європи.
- Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать.
- Дивитись, плакать - і мовчать.
- В світі одиноким.
- І спати на волі...
Крилаті вислови Тараса Шевченка є невід'ємною частиною української культури. Вони відображають дух народу, його прагнення до свободи, правди та справедливості. Ці вислови продовжують надихати українців на боротьбу за краще майбутнє.
Для кращого розуміння впливу крилатих висловів Шевченка на українську культуру, розглянемо таблицю з прикладами використання цих висловів у різних сферах життя:
| Крилатий вислів | Сфера використання | Приклад |
|---|---|---|
| Борітеся - поборете! | Політика, громадська діяльність | Гасло політичних партій, заклик до активної громадянської позиції. |
| В своїй хаті своя правда, і сила, і воля. | Міжособистісні відносини, національна ідентичність | Відстоювання власної думки, підкреслення важливості незалежності та самостійності. |
| Учітеся, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. | Освіта, саморозвиток | Заклик до постійного навчання, поваги до власної культури та історії. |
| Кохайтеся ж, чорнобриві, та не з москалями. | Міжнаціональні відносини, особисте життя | Застереження щодо вибору партнера, акцент на збереженні національної ідентичності. |
Ця таблиця лише частково ілюструє широке використання крилатих висловів Шевченка в українському суспільстві. Їх можна зустріти в літературі, мистецтві, публіцистиці, повсякденному спілкуванні.
