Період правління Микити Хрущова, відомий як "відлига", став часом змін і надій в історії Радянського Союзу. Ця епоха характеризувалася спробами реформувати економіку, соціальну сферу і політичне життя країни. Важливим дзеркалом цих процесів були карикатури, які відображали ставлення суспільства до реформ, висміювали недоліки та підкреслювали позитивні зрушення.
Карикатури часів "відлиги" є цінним історичним джерелом, що дозволяє зрозуміти настрої та проблеми того часу. Розглянемо, як ці графічні твори відображали різні аспекти життя в Україні в період правління Микити Хрущова.
Карикатури як інструмент пропаганди
Карикатури в радянський період часто використовувалися як інструмент пропаганди. Вони мали підтримувати політику партії, висміювати ворогів і показувати переваги соціалістичного способу життя. Однак в епоху "відлиги" карикатури стали більш різноманітними і критичними, відображаючи реальні проблеми суспільства.
Роздивіться ілюстрації із сатирично-гумористичного журналу «Перець».
Які явища економічного життя УРСР вони унаочнюють?
До кого, на вашу думку, апелювали карикатуристи, адже навряд чи масовий читач «Перцю» міг впливати на тенденції в економічному житті країни.
Текст до карикатури: МАШИНА ДЛЯ ЗУСТРІЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ. «Вінницький суперфосфатний завод вивозить свою продукцію на Полтавщину, Сумщину, Харківщину і навіть на Північний Кавказ, а суперфосфат з Костянтинівського хімзаводу (Донбас) завозиться на Вінниччину». «Перець».
Карикатури на економічні реформи
В середині 1950-х років керівництво СРСР перейшло до нового курсу економічної та соціальної політики. Через специфіку радянської системи господарювання досягнення науково-технічного прогресу доводилося примусово запроваджувати у виробництво. Гонка озброєнь спричинила істотне прискорення розвитку ВПК у країнах Заходу. Ці тенденції в розвиткові світової економіки привернули пильну увагу наступників Й. Сталіна.
Однією з найважливіших реформ Хрущова була децентралізація управління промисловістю. Намагаючись підвищити ефективність виробництва, радянський керманич відмовився від попередньої практики, коли кожне велике підприємство було підпорядковане Москві. Незабаром Верховна Рада СРСР ухвалила закон про ліквідацію 10 загальносоюзних і 15 союзно-республіканських міністерств. Замість них було створено раднаргоспи, у тому числі 11 - в Україні.
Зрозуміло, що ці зміни не могли не знайти відображення в карикатурах. У сатиричній формі художники показували недоліки нової системи, бюрократію та некомпетентність деяких керівників.
Реформатори були переконані, що неефективність промисловості, її несприйнятливість до науково-технічного прогресу відійдуть у минуле, якщо централізоване керівництво замінити на територіальне. Утім, побудова управління промисловістю за горизонталлю не змінювала господарського механізму, який залишався командним, директивним, неринковим.
Кожен етап технологічного процесу був розписаний у виробничих планах, виконання яких контролювали чиновники. Чергова реорганізація управління промисловістю відбулася у вересні 1963 р.
«Кукурудзяна кампанія» в карикатурах
Особливе місце в карикатурах займала «кукурудзяна кампанія» Хрущова. Після візиту до США Хрущов вирішив впровадити досвід американських фермерів з вирощування кукурудзи. Ця ідея зустріла опір серед багатьох керівників і селян, оскільки не враховувала кліматичні умови різних регіонів.
У 1961 р. колгоспи і радгоспи республіки виділили 3 млн га найкращих земель для «цариці полів». Оскільки хімічна промисловість стала виробляти в той період більше мінеральних добрив, було зібрано непоганий урожай.
Карикатури висміювали надмірний ентузіазм щодо кукурудзи, показували абсурдність її вирощування в непридатних для цього регіонах і критикували тих, хто не розумів необхідності впровадження цієї культури в сівозміну.
Роздивіться карикатури.
Яким явищам їх присвячено?
«Перець».
- «Нема такої культури, яка могла б рівнятися з кукурудзою. Тому і звуть кукурудзу королевою ланів».
- «Кукурудза в наших краях погано росте. Кукурудза в нас не вистигає. Кукурудза - культура не для нас».
Під час візиту до США М. Хрущов побачив, як широко американські фермери використовують кукурудзу, особливо для відгодівлі худоби. Після повернення він почав тиснути на партапарат, вимагаючи від нього розширення посівів кукурудзи навіть у регіонах, зовсім не придатних для вирощування цієї культури за кліматичними умовами. Спроба призвичаїти українських селян до вирощування кукурудзи увінчалася помірним успіхом.
Освоєння цілинних земель
Ще однією кампанією, що знайшла відображення в карикатурах, було освоєння цілинних земель. В середині 1950-х рр. М. Хрущов розпочав ще одну кампанію.
Сотні тисяч механізаторів і спеціалістів, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи. Продуктивні сили сільського господарства України були істотно підірвані відпливом спеціалістів і техніки на цілину. А незабаром виявилося, що ефект від освоєння цілини короткотривалий. Щоб запобігти голоду, 1963 р. уряд змушений був закупити у США і Канаді понад 12 млн тонн зерна вартістю 1 млрд доларів США. На початку 1960-х рр. сільське господарство знову перетворилося на найслабшу ланку хронічно хворої радянської економіки.
Карикатури критикували відрив від реальності, показували труднощі, з якими стикалися цілинники, і висміювали тих, хто давав нереальні обіцянки.
В 1956 р., коли було одержано найбільший урожай, на цілині працювало понад 75 тис. юнаків та дівчат з України. Зокрема, у 1956 р. новоосвоєні регіони дали половину заготовленого державою хліба.
Карикатури на соціальні зміни
Епоха "відлиги" принесла певні соціальні зміни, які також були відображені в карикатурах. Було скасовано закони 1940 р. про заборону змінювати на власний розсуд місце роботи і про суворі покарання за запізнення на роботу та прогули. Утратив силу закон про примусовий (мобілізаційного характеру) набір у ремісничі училища дітей, які закінчили семирічку.
Однією з найгостріших була проблема житла. У 1950-1960-ті рр. житлове будівництво в УРСР набуло неабиякого розмаху. Мільйони людей побудували житло власним коштом і за рахунок державного кредиту. Усе це істотно пом’якшило житлову проблему в республіці.
Карикатури висміювали низьку якість будівництва, маленькі розміри квартир і незручності, пов'язані з новим житлом. Водночас, вони показували радість людей, які отримали власне житло, навіть якщо воно було невеликим і незручним.
У 1950-1960-ті рр. Поліпшилося постачання населення товарами широкого вжитку. У побут входили швейні та пральні машини, холодильники і телевізори. Спочатку цих товарів виробляли недостатньо, щоб забезпечити мешканців республіки.
Що було причиною кризових явищ на ринку товарів широкого вжитку, засвідчених у фрагменті джерела?
«...На початку 1960-х років у багатьох областях республіки хронічно не вистачало господарського мила та мийних засобів. Тому союзні органи спланували збудувати в Україні та Казахст...
Внаслідок відселення або вселення в нові квартири в Україні поліпшили свої житлові умови впродовж 1956-1965 рр. 17,9 млн осіб. Плата за державне житло була символічною: 1 руб. 32 коп. за квадратний метр у 1957 р. (після зміни масштабу цін реформою 1961 р. - 13 коп.). Щоправда, змінилися і стандарти будівництва: висоту приміщень скоротили проти дореволюційних стандартів з 4 до 2,5 м; знизили мінімальну площу кімнат і підсобних приміщень, передусім кухонь. У квартирах із житловою площею до 45 кв. м було дозволено планувати об’єднані санітарні вузли.
Таблиця: Зміни у виробництві товарів народного вжитку в УРСР (1950-1960-ті рр.)
| Товар | Виробництво (тис. шт.) |
|---|---|
| Швейні машини | [Дані з джерела] |
| Пральні машини | [Дані з джерела] |
| Холодильники | [Дані з джерела] |
| Телевізори | [Дані з джерела] |
Карикатури епохи "відлиги" є цінним джерелом для вивчення історії України. Вони дозволяють побачити епоху очима її сучасників, зрозуміти їхні надії та розчарування, а також оцінити результати реформ Хрущова.
Вони були засобом вираження громадської думки, інструментом критики і способом підтримки політичного курсу. Вивчення карикатур дає змогу глибше зрозуміти складний і суперечливий період "відлиги" в історії України.
Роздивіться фотографію.
Навіщо влада ініціювала такі заходи?
Чому у зібранні беруть участь тільки жінки?
Про що свідчить одяг зображених?
Селяни колгоспу «Червоний хлібороб» на Київщині схвалюють виступ М. Хрущова на 15-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Яку ідею втілюють подані карикатури?
Кому адресована кожна з них? Чому художники вдаються до різних засобів утілення провідної ідеї? З якою метою було створено кожну з карикатур (спровокувати суспільне невдоволення, висміяти негативне явище тощо)? Свою думку аргументуйте.
«Перець». 1. 2.