Слово гумор має давньогрецьке коріння. В античній медицині стан людини описувалося співвідношенням чотирьох рідин - крові, флегми, жовтої та чорної жовчі - які вони називали «гумор» (див.: гуморальний).

Гумор (лат. humor - волога, рідина) - різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Гумор - це здатність людини, а також певних обʼєктів чи ситуацій викликати сміх.

Чарлі Чаплін

Чарлі Чаплін - один з найвідоміших коміків в історії кіно

Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вхоплених гумористом з контексту історичного розвитку.

Це одна з форм людського спілкува­н­ня, його при­значе­н­ня - знімати напруже­н­ня, стрес, нівелювати агресію; він є перед­умовою виникне­н­ня позитивних емоцій, зокрема радості, веселощів та ін. Почу­т­тя гумору певною мірою притаман­не майже кожній людині. Особи, в яких воно від­сутнє, можуть ставати обʼєктом глузува­н­ня, іронії.

Здатність людини спри­ймати гумор, тобто наявність у неї почу­т­тя гумору, залежить від її інтелектуального роз­витку. Гумор виявляється у здатності особи бачити, ро­зуміти й від­ображати смішне, ставитися до нього доброзичливо і жартома.

Інструмент гумору - це жарт. Зазвичай вдало вигаданий жарт знімає напругу, смуток або страх. Однак, якщо жарт висловився на адресу будь-якої людини, то він може нести не тільки радість, а й бути актом агресії, оскільки людина може побачити в ньому зловмисну образу і приниження.

Тому жарти зазвичай допускаються тільки по відношенню до добре знайомих людей, які сприймають його як прояв довіри до них самих, що дає можливість подивитися на себе з боку в критичному світлі. У цьому випадку відносини людей зміцнюються ще більше. За вищезгаданих причин сміх може бути як злим, так і добрим.

Почуття гумору - здатність людини розуміти гумор. Воно надає людині впевненості в собі й оптимізм.

Для кожної етнічної культури характерний свій гумор, тому часто те, що викликає посмішку в пред­ставників однієї етнічної групи, іншою не спри­ймається як смішне. Обʼєктом гумору є окремі недоліки, вади в характері чи поведінці особи. Гумор спрямований на вдосконале­н­ня людини і су­спільних від­носин. На від­міну від сатири та сарказму, це тактовний сміх, що має доброзичливий характер.

Розглянемо різні форми гумору:

  • Іронія
  • Оксюморон або гра слів
  • Пародія
  • Сатира
  • Сарказм
  • Анекдот
  • Жарт
  • Каламбур і так далі.

Існують різні форми гумору: іронія, оксюморон або гра слів, пародія, сатира, сарказм, анекдот, жарт, каламбур і так далі.

Гумор часто не є універсальним і не переноситься з однієї культури в іншу, зазвичай через те, що залежить від деталей конкретного культурного оточення. З одного боку, в епоху глобалізації відмінності між культурами стають все більш зрозумілими і гумор стає універсальнішим. З іншого - у кожної соціальної групи є певні рамки, куди гумор не пускають.

Існує значна кількість гумористичної літератури. Гумористичними можуть бути твори всіх видів і родів літератури. Одним з найперших і найдовершеніших гумористичних творів української літератури є «Енеїда» І. Котляревського. Найпоширеніші літературні форми гумору - анекдот та гумореска. Остан­ню також виділяють у музиці.

Окрім вербальних форм гумору, існують і графічні - карикатура, шарж, малюнок, фото тощо. набули пошире­н­ня зображе­н­ня або короткі відео гумористичного характеру (меми). Гумор - основа комедії та кінокомедії. Джерелом комічного в літературних та мистецьких творах є скарби українського фольклору, багатого на анекдоти, жарти, прислівʼя та приказки тощо.

Почу­т­тя гумору є обʼєктом досліджень у психології, соціології, лінгвістиці. Для певних соціальних груп притаман­ний особливий тип гумору - чорний.

Традиції народного Г. в українській літературі - джерело творчості П.Глазового, Є.Дударя, О.Чорногуза, П.Красюка, П.Осадчука та ін. Повертається в Україну і Г. сміхотворців діаспори: С.Фодчука, Міри Гармаш, Зої Когут, Остапа Зірчастого (Д.Нитченка), Е.Козака та ін.

Відомі українські гумористи:

  • Павло Глазовий
  • Остап Вишня
  • Іван Котляревський
  • Степан Руданський
  • Леонід Глібов
Письменник Твір
Іван Котляревський Енеїда
Остап Вишня Мисливські усмішки
Павло Глазовий Гуморески
Найкращі українські анекдоти