У часи найтяжчих випробувань українці завжди знаходили силу в гуморі. Як писала Леся Українка, «Щоб не плакать, я сміялась». Ця фраза стала своєрідним гаслом українського народу, який протягом своєї історії пережив численні трагедії, але зумів зберегти ідентичність та оптимізм.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році гумор став ще більш важливим інструментом подолання стресу та невизначеності. Меми стали не просто способом розрядки напруження, але й потужною зброєю в інформаційній війні. Вони допомагають українцям осмислювати складні події, висміювати ворога та підтримувати бойовий дух.
Історичні корені українського гумору
Це підтверджує, що гумор для українців - складова ознака ідентичності. Адже першим фіксованим згадкам про українські жарти понад тисячу років. “Перші жарти, перша іронія є вже в літературі Давньої Русі. Наприклад, перший філософ Климент Смолятич, який дуже іронічно відповідав тим, хто йому закидав: мовляв, як може християнин читати якихось язичницьких філософів і поетів?” - наводить факти літературознавець Михайло Назаренко.
Минають століття, а традиції жартувати лишаються незмінними. “Народний гумор - це, наприклад, лист запорожців турецькому султанові, котрого вони не писали, - каже Остап Українець. - Це не є справжній документ, це уявлення людей XIX століття про те, як міг би виглядати ось цей низовий козацький гумор. Це дуже хороший жарт, це ті самі комічні засоби, завдяки яким ми перетворюємо імперський патос на частину сміхової культури”.
Українська література - і культура загалом - знає безліч прикладів використання гумору в скрутні часи. З-поміж них можна виокремити бурлескну епічну поему Івана Котляревського «Енеїда», сатиричну інтерпретацію «Енеїди» Вергілія. То був перший літературний твір, написаний сучасною українською мовою, опублікований у царській Росії, під владою якої перебувала тоді частина теперішньої України. Котляревський продемонстрував, що українська мова є чимось більшим за простонародну говірку - вона чудово годиться для написання великих літературних творів, що, своєю чергою, здатне розширити можливості україномовного населення і посприяти творенню цілої літературної традиції.
На перший погляд, ця історія є переспівом давньогрецького сюжету про руйнування Трої, тоді як насправді «Енеїда» Котляревського є історією про руйнування Запорізької Січі російською імператрицею Катериною ІІ. «Щоб не плакать, я сміялась», писала Леся Українка, славетна поетка початку ХХ століття.
Гумор як зброя в інформаційній війні
Мемна війна (memetic warfare) - насправді форма інформаційної та психологічної війни, яка передбачає поширення мемів у соціальних мережах для досягнення стратегічних цілей - маніпуляцій настроями населення. Меми мають ряд характеристик, які роблять їх ефективною зброєю інформаційної війни: швидке поширення, емоційний вплив, простота сприйняття та адаптивність.
Після першого вторгнення Росії в Україну 2014 року, що полягало в окупації Криму й окремих районів Донецької і Луганської областей, українці зрозуміли, що мають справу з гібридною атакою, тобто не лише військовою, а й інформаційною агресією. За допомогою пропаганди й дезінформації Росія прагнула підірвати єдність українців, їхню довіру до інституцій та бажання захищати свою країну.
Тоді ж, 2014 року, українці збагнули, що їм бракує ресурсів для рівноправної боротьби з добре фінансованою, всюдисущою машиною російської пропаганди, яка мала доступ до світової аудиторії завдяки таким ресурсам як Russia Today, Sputnik і т. п. Українцям потрібен був свій, креативний та економічно виправданий підхід до відбиття російських інформаційних атак.
2016 року з’явився офіційний акаунт України в твітері, який у форматі жартів і мемів знайомив закордонну аудиторію з країною та боровся з російською пропагандою. Засновник акаунту Ярема Дух каже: «Ми розуміли, що ніколи не матимемо таких бюджетів, які виділяє Росія на утримання своєї машини пропаганди й дезінформації. Шлях створення державного медіа ми також відкинули як неефективний. Тож наша ідея полягала в тому, щоб за наявності мінімального бюджету охопити якомога ширшу аудиторію інформацією про Україну».
Відколи в лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, багато українців використовували гумор для поширення інформації про українську відвагу, стійкість і відданість ідеям свободи та демократії. Одним із таких актів опору є розмова між українським прикордонником з острова Зміїний у Чорному морі та морським офіцером із російського корабля, що наближався з вимогою до українців здатися.
Інший символічний акт опору був зафіксований на відео з Генічеська (південь Херсонської області), окупованого російськими військами в перші ж дні вторгнення. Місцеві жителі організували протести й без вагань висловлювали окупантам своє справжнє ставлення. «Що ви тут робите? - запитує українка в російського солдата на відео, яке невдовзі стало вірусним. - Окупанти, фашисти… Хоча б насіння соняшникове в кишені покладіть, аби щось добре з вас виросло, коли ви тут здохнете».
Багато гумористичного контенту публікувалося в соціальних мережах з таких акаунтів як, скажімо, Ukraine Meme Forces у твітері. Інший феномен під назвою NAFO - North Atlantic Fella Organization (за аналогією до NATO - North Atlantic Treaty Organization) - також зародився в твітері. «Гівнометальна мережева армія собак-тролів, що кладе Путіна на лопатки самими лише мемами», за означенням видання Politico, включала користувачів, які ставили на аватари намальовані зображення собак породи шиба іну.
Гумор також використовується, щоб збирати гроші для України. Так, проєкт канадсько-українського колишнього журналіста Крістіана Бориса «Свята Джавеліна» продукує онлайн-меми та випускає з ними мерч. Найпопулярніший із цих мемів - власне логотип бренду, Свята Джавеліна - зображення стилізованої Мадонни, що тримає в руках ПТРК «Джавелін» (один із перших зразків західного озброєння, що постачалося в Україну).
Ось деякі приклади мемів, які набули популярності під час війни:
- Пес Патрон
- «Чмоня»
- Конотопська відьма
- Бабуся із насінням
- Українські фермери, що вкрали російські танки
Вони допомагають створити спільну мову, яка об'єднує українців як всередині країни, так і за її межами. Та й не лише українців: українські меми та жарти, пов'язані з війною, набули популярності й за межами країни.
Психологічний аспект гумору під час війни
Гумор відіграє важливу роль у подоланні стресу та травматичного досвіду - перевірено українським досвідом. Психологи відзначають, що сміх допомагає знизити рівень тривоги, покращити настрій та зміцнити соціальні зв'язки, фактично через «свої» жарти відбувається об'єднання «своїх». Спільний сміх над мемами та жартами створює відчуття єдності й солідарності серед українців. Це допомагає подолати почуття ізоляції та безпорадності.
Гумор єднає суспільство зсередини і є стратегією виживання: Для українців гумор є чудовою стратегією виживання в ситуації поточної трагедії. Життя триває навіть під час війни, і психічне здоров’я українців потребує такої самої уваги, як фізичне. Жарти й меми, якими українці діляться в соцмережах, підтримують у них відчуття єдності й належності до спільноти, а також допомагають давати раду з жахливою реальністю війни.
Психологиня Наталія Зарецька пояснює феномен українського гумору: “Сміх є справді універсальним інструментом, сигналом “свій своєму” - свої сприймають сміх і гумор однозначно позитивно, ворог його сприймає негативно. Тому коли твій опонент, твій ворог стикається з твоїм сміхом, він може сприйняти це як зверхність, як насмішку, як твою конкурентну перевагу”.
Функції гумору під час війни:
- Гумор допомагає охопити ширшу аудиторію та привернути увагу до теми.
- Гумор - це інструмент м’якої сили, що допомагає завойовувати уми та серця людей.
- Висміювання ворога/противника робить його не таким загрозливим і допомагає боротися зі страхом.
- Гумор і сатира допомагають викривати абсурдність російських імперіалістичних наративів.
- Гумор - це можливість дізнатися більше та вакцина проти втоми.
Стендап як форма опору
А український стендап отримав новий поштовх для розвитку. “Коли ми відновили стендап в квітні, я дуже переживав, як аудиторія буде це сприймати, - каже Іван Жорноклей, стендап-комік, засновник та ведучий Ukrainian Stand-Up Agency. - Памʼятаю, під час стендапу я спілкувався з військовим та його дружиною, які самі з Бучі. І мене переклинило: що я маю сказати, щоб розвеселити цих людей? Чи відійти просто від них, подякувати? Я кажу, то ви та жіночка, яка отруїла орків пиріжками? А вона каже, що так! І давай розповідати. В нас на стендапі хлопчина розповідав, що коли в нього було поранення, він втік з лікарні, щоб трішечки відпочити. Ми потім довго з ним говорили, він розповідав про війну, про втрату своїх побратимів, і можливо, ми йому допомогли трішки”.
Зі стендапером Славою Бу доля пожартувала по-особливому. “25 лютого в нас мав бути стендап-концерт в Херсоні, квитки були продані. Я приїхав 23-го спочатку в Херсон побачитися з друзями, потім до батьків, це місто Гола Пристань - і на ранок все почалось. Ми виходили на мітинги, ми кожного дня відчували якусь небезпеку, не розуміючи, чи можна кудись іти, чи можна їздити по місту. Ти виходиш - автомат направляють, або стріляють світлошумовими гранатами, або газом сльозогінним. Забрати могли просто з мітингів”.
Пережите в Херсоні, враження від спілкування з рідними та друзями Слава Бу перетворив на стендап “Херсон - це Україна”. “В мене бабуся не знає про війну, прикиньте! А живе вона в Україні, якщо що. Вона живе з батьками моїми, і в неї, як і в будь-якої бабусі, є набір захворювань, хвилюватися їй взагалі заборонено. На початку війни ми їй не казали взагалі, що відбувається. І зараз гра вже дуже сильно затягнулася. Ми до кінця топимо в цьому спектаклі, а бабуся, як і будь яка бабуся, дуже любить дивитися новини. І я придумав спосіб: вмикав в ютубі будь-які новини за 2021 рік. Тож в неї сьогодні Аваков, а наступного дня Порошенко томос прийняв - і вона радіє”.
“Стендап мені суголосний із мандрівними дяками, із народним театром”, - проводить паралелі Остап Українець, засновник ютуб-каналу про культуру та історію “Твоя підпільна гуманітарка”. “По-перше, тому, що то були люди, які виступали безпосередньо для публіки. Вони приходили в населений пункт і давали концерт тим, хто їх слухав. Точно так само, як стендапери реагують на питання, якими переймається їхня публіка сьогодні, так само виконавці в давнину адаптували свій репертуар до ситуації. І це був наш феномен досить тривалий час, пісенні та казкові традиції функціонували саме у такому форматі - переносилися людьми, які ходили по селах і ділилися тим, що самі знали”.
Фелікс Редька, худий невисокий хлопець в круглих окулярах, який жартує над війною, російськими військовими і над своїм батьком, що в цей час воює з ворогом. Саме ця тема найбільше заходить публіці, каже він. За півтора місяця його стендап набрав на YouTube більше 500 тисяч переглядів, що є дуже високим результатом для вітчизняних гумористів. Вслід за Феліксом Редькою вони теж почали активно виступати в бомбосховищах і фактично зробили це фішкою українського сучасного стендапу. Вони активно займають нішу, яку утворили російські коміки, каже Фелікс.
Висновки
Український гумор - це зброя, яка допомагає вистояти, зберегти ідентичність та боротися за свободу. Він є віддзеркаленням суті нинішньої України - демократичної, свободолюбної країни з сильним і активним громадянським суспільством, що бере ініціативу в свої руки й вигадує креативні та ефективні форми опору, відмовляється боятися і сміється в обличчя своєму ворогу.
| Категорія | Приклад | Функція |
|---|---|---|
| Меми | "Доброго вечора, ми з України" | Підтримка бойового духу, висміювання ворога |
| Стендап | Жарти про війну в бомбосховищах | Психологічна розрядка, об'єднання людей |
| Творчість | Карикатури на ватажків бойовиків | Викриття жорстокої природи війни |