ГУ́МОР (англ. humour - настрій, вдача, натура, від лат. humor - волога, рідина) - різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і рисах людського характеру. Гумор - це здатність людини, а також певних обʼєктів чи ситуацій викликати сміх. Це одна з форм людського спілкування, його призначення - знімати напруження, стрес, нівелювати агресію; він є передумовою виникнення позитивних емоцій, зокрема радості, веселощів та ін. Почуття гумору певною мірою притаманне майже кожній людині. Особи, в яких воно відсутнє, можуть ставати обʼєктом глузування, іронії.
Здатність людини сприймати гумор, тобто наявність у неї почуття гумору, залежить від її інтелектуального розвитку. Гумор виявляється у здатності особи бачити, розуміти й відображати смішне, ставитися до нього доброзичливо і жартома. Для кожної етнічної культури характерний свій гумор, тому часто те, що викликає посмішку в представників однієї етнічної групи, іншою не сприймається як смішне. Обʼєктом гумору є окремі недоліки, вади в характері чи поведінці особи. Гумор спрямований на вдосконалення людини і суспільних відносин.
На відміну від сатири та сарказму, це тактовний сміх, що має доброзичливий характер. Існує значна кількість гумористичної літератури. Гумористичними можуть бути твори всіх видів і родів літератури. Одним з найперших і найдовершеніших гумористичних творів української літератури є «Енеїда» І. Котляревського. Найпоширеніші літературні форми гумору - анекдот та гумореска. Останню також виділяють у музиці. Окрім вербальних форм гумору, існують і графічні - карикатура, шарж, малюнок, фото тощо. Набули поширення зображення або короткі відео гумористичного характеру (меми).
Гумор - основа комедії та кінокомедії. Джерелом комічного в літературних та мистецьких творах є скарби українського фольклору, багатого на анекдоти, жарти, прислівʼя та приказки тощо. Почуття гумору є обʼєктом досліджень у психології, соціології, лінгвістиці. Для певних соціальних груп притаманний особливий тип гумору - чорний.
Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вхоплених гумористом з контексту історичного розвитку. Слово гумор має давньогрецьке коріння. В античній медицині стан людини описувалося співвідношенням чотирьох рідин - крові, флегми, жовтої та чорної жовчі - які вони називали «гумор» (див.: гуморальний). Гумор часто не є універсальним і не переноситься з однієї культури в іншу, зазвичай через те, що залежить від деталей конкретного культурного оточення.
З одного боку, в епоху глобалізації відмінності між культурами стають все більш зрозумілими і гумор стає універсальнішим. З іншого - у кожної соціальної групи є певні рамки, куди гумор не пускають. Існують різні форми гумору: іронія, оксюморон або гра слів, пародія, сатира, сарказм, анекдот, жарт, каламбур і так далі. Почуття гумору - здатність людини розуміти гумор. Воно надає людині впевненості в собі й оптимізм. Інструмент гумору - це жарт.
Зазвичай вдало вигаданий жарт знімає напругу, смуток або страх. Однак, якщо жарт висловився на адресу будь-якої людини, то він може нести не тільки радість, а й бути актом агресії, оскільки людина може побачити в ньому зловмисну образу і приниження. Тому жарти зазвичай допускаються тільки по відношенню до добре знайомих людей, які сприймають його як прояв довіри до них самих, що дає можливість подивитися на себе з боку в критичному світлі. У цьому випадку відносини людей зміцнюються ще більше. За вищезгаданих причин сміх може бути як злим, так і добрим.

Приклад інтернет-мему
Гумор в українській культурі
Уже за часів козацтва можна простежити прояви українського гумору. Зокрема, прикладом є обрання нового прізвища чоловіку, який вступив до лав війська. Здебільшого це робили інші козаки, тому в Січі часто зустрічалися Скачистрибайло, Неїжборщ та Печиборщ, Задерихвіст та Крутихвіст. Гумор проявив себе також під час національно-визвольного руху 1940-1960-х. Карикатури, політичні жарти, шаржі та вірші видавали у сатиричних журналах, або як це називали в гумористичній пресі.
Український гумор здебільшого проявлявся в літературі та усній народній творчості. «Збережений фольклор дає можливість зрозуміти, що раніше люди вважали смішним. Це також формує розуміння культурного контексту того часу. Крім цього, завдяки усній народній творчості можемо дізнатись важливий соціальний фактор - що обʼєднувало людей. Оскільки щось може бути комічним для нас, як для групи, тільки коли у нас є спільне розуміння смішного.
Твір «Енеїда» Івана Котляревського ліг в основу української літературної мови. За жанром текст комедійний, бо «Енеїда» - це травестія. Поема Котляревського розповідає про трагічну для українства подію - руйнування української «Трої» - Запорізької Січі. «Це важливий культурний момент. Саме через подібний жанр "Енеїда" змогла бути надрукована.
Тарас Шевченко у творі «Сон» вказав, що це «комедія». «В поемі використаний художній прийом сну-подорожі, де ми мандруємо над Сибіром, Україною і Санкт-Петербургом та стаємо свідками руйнівних політик російського царизму. Сатирична народна творчість нашого народу була способом відображення реалій, в яких жив пригнічений та колонізований народ. Головним підґрунтям для жартів здебільшого є реальне життя та проблеми в ньому.
Протягом століть українська комічна культура змінювалася, проте можна відмітити спільні риси українського гумору крізь століття. «Те, що змушувало іронізувати українців над собою та над своїм життям тоді, є причиною для комічного і зараз. «Сміх є інструментом боротьби, а не способом придушенням болю. Гумор також є важливим поштовхом до політичних змін в суспільстві. Маріам Найєм пояснює, що це форма бунту проти авторитаризму в ситуації, коли інші форми відсутні.
Гумор як інструмент боротьби
«По-перше, гумор звільняє від страху перед імперією. Саме сміючись над чимось, ми змінюємо ієрархію взаємовідносин, де ми (зверху) сміємось НАД чимось (знизу). Цей метод допомагає і в психології. Варто лише згадати закляття “Ріддікулус” як основну форму боротьби зі страхом у всесвіті Гаррі Поттера, де саме перетворення чогось страшного на щось смішне є головним спосіб зцілення від страху. Під час інформаційної війни гумор певною мірою виконує роль опору. В українському інтернеті можна побачити меми, які обігрують смерть російських загарбників.
Одним із сучасних проявів гумору є меми, які мають територіальну та ментальну приналежність до певної нації. «Гумор є соціальним маркером, який ділить своїх та інших. Найкращим прикладом є сучасні українські військові меми: деякі з них можуть бути зрозумілими лише українцям, а людям з-за кордону можуть здатися недоречними або навіть табуйованими.
Форми гумору
Існують різні форми гумору:
- Іронія - приховане кепкування, уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною.
- Сатира - різке осміювання, критика всього негативного.
- Сарказм - глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про що він говорить. Буває їдким, викривальним, гірким.
Приклад іронії, близької до сарказму, в поемі Т. А тюрм, а люду!.. Аж загуло!.. Ура!.. ура!.. ура!
Наприклад, у п’єсі І. Мартин. Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз до Сидоровички - вона зна - і повчися у неї.
10 порад для створення смішної реклами
Ідеальне поле для дослідження гумору - фільми-комедії. А ми пішли у комедійні ролики. Якщо вірити теорії вищості Гоббса, Декарта і Платона, ми сміємося, коли почуваємося крутішим від інших або від себе колишнього. Теорія невідповідності Канта говорить, що нам смішно, коли відбувається те, що не відповідає очікуванням. На початку ХХ століття з'явилося ще декілька уточнень щодо цих поглядів. Наприклад, гіпотеза вчених-біхевіористів Пітера Макгроу та Калеба Воррена поглибила теорію невідповідності Канта. Вони кажуть, що людині смішно, коли вона розуміє, що порушується якась соціальна чи етична норма, але особисто її це не зачіпає. Є ще одна важлива теза - її запропонував когнітивний учений та філософ Меттью Герлі.
Жодна з цих теорій остаточно не пояснює, на які поєднання слів чи сюжетні повороти ми точно відреагуємо як на гумор. Але це вже контекст.
- Аби влучно пожартувати у цьому форматі, потрібно знати найгарячіші новини - і розуміти, що саме з них зачіпає людину за живе. Наприклад, основна тема початку 2020 року - COVID-19.
- Це викривлене копіювання. Аби пародія (на фільм, ситуацію, людину) вийшла смішною, можна поміняти суть першоджерела так, щоб вона виглядала безглуздо. Наприклад, замінити ключові складові сюжету на протилежні. Або говорити несерйозно про серйозне - і навпаки. Газована вода Mountain Dew випустила рекламу нового продукту у вигляді пародії на культові сцени горору «Сяйво». Головний герой сокирою проламує двері та кричить: Here's Mountain Dew Zero! - і його неочікувано раді бачити. У фіналі коридор із фільму заливає зеленою шипучкою і в кадрі на секунду з'являються смішні не-дівчатка-близнючки.
- Тут важливо, щоби персонажі були мегаактивними або історія розгорталася інтенсивно. Усі герої, ситуації, сюжети у жанрі слепстіку (тобто фарсу чи буфонади) гіперболізовані до максимуму, тож тут усе трохи too much. У рекламі за цим принципом зроблений, наприклад, ролик піци Little Caesars: кур'єр віддає замовлення, а покупчиня каже, що Little Caesars - найкраще після нарізаного хліба. Бренд Reese's Take 5 зайшов з іншого боку. У рекламі батончик настільки смачний, що якщо ти ще не куштував його, то чи вчора народився, чи живеш у печері, чи з іншої планети. І кожен цей образ показують у мікросцені.
- Аби зробити хороший ролик у стилі сюр, потрібно відправити свою логіку у відпустку. Чим дивніша і непередбачуваніша ситуація, тим краще. У хід може піти все: від восьминога, що співає, до гігантських голубів. Ролик FedEx ще в 2015 році запропонував шалену альтернативу доставки - голубину пошту. Голуби всіх розмірів для перевезення габаритних речей, голуби з GPS-навігаторами - і все наприкінці перетворюється на «голубиний апокаліпсис»: місто горить, посилки падають.
- У перекладі з англійської deadpan - «мертве обличчя», по суті - мистецтво робити важливу справу з байдужим виглядом. Допомагає і в покері, і в гуморі. Дедпен колаборується з іронією, абсурдом, алегорією чи іншими формами гумору. Наприклад, бренд органічного вершкового масла Organic Valley та його ролик Butter Hero - яскравий приклад дедпену. Солідний чоловік незворушно розповідає про історію натурального масла, презентуючи його немовби головний скарб людства. Він розповідає, які складнощі вдалося пережити маслу та як його утискували.
- Кинути камінь у город можна і без приводу, але краще, щоб він був: підійде вручення галузевої нагороди, новий реліз чи свято. Наприклад, Burger King завжди не проти підколоти свого головного конкурента McDonald's. На 14 лютого вони випустили ролик Lonely no more, де показують самотнього та забутого клоуна - маскота McDonald's. Головна ідея: «Ніхто не має бути самотнім, особливо у День святого Валентина.
- Чорний гумор - той самий гумор, тільки чорний. Якщо серйозно, цей жанр найнебезпечніший: він будується на жартах про смерть, хвороби, трагедії - і точно когось зачепить. Volvo пішли далі. Ролик ABC of Death методично показує смерть людей з різних причин. Падіння, серцевий напад, аварія, напад голубів - усі гинуть.
- Це гумор у лапках - коли кажуть одне, а мають на увазі щось протилежне. Коли після якогось ляпу кажуть, що ти такий «молодець», це очевидно означає протилежне. Наприклад, сервіс оголошень Finn.no зняв ролик The Chair, в якому висміяв прагнення купувати все меганове, суперінноваційне, гіперекологічне. «А що як створити стілець, який об'єднуватиме людей? І за кожен новий стілець висаджувати по одному дереву?». Звучить красиво, але може використовувати те, що вже є?
- Якщо бренд запускає оновлення або викочує продукт, а реакція користувачів не дуже, - рятує самоіронія. Не чекаючи негативних коментарів, можна випустити ролик і в ньому максимально нещадно потролити себе. Бренд Bubly Sparkling Water представив ролик Bubly Vs Bublé, щоб раз і назавжди розібратися з неправильною вимовою своєї назви. У ролику головний герой, Майкл Бубле (Bublé), наполегливо і зверхньо запевняє, що назва напою звучить як «Бубле» (як і його прізвище), а не «Баблі».
- Суть провокації - викликати якомога яскравішу реакцію. Щоби досягти мети, зазвичай вибирають неоднозначний контекст - обурливий чи відверто вульгарний. Зазвичай відразу після релізу на бренд налітає shit storm - його треба витримати, він є частиною цієї історії. Наприклад, напій True Fruits вирішив зіграти на банановій темі та пов'язаних із нею асоціаціями. У ролику всі їдять банани під ліричну музику, і великим кадром - сам процес, який схожий на всі знають що. Playboy також розпалює темою сексу. Він випустив кумедний анімований ролик із шістьма правилами поведінки в період пандемії. Як і в ролику True Fruits, тут все не те, чим здається - навіть назва (Practice Safe Six with Playboy).
Вміння сміятися над важкими моментами знижує рівень негативних емоцій та створює позитивні відчуття.

Чарлі Чаплін - відомий комік