Жорстока війна, розв'язана росією, не змогла зломити дух українського народу, а навпаки - зміцнила його та зробила більш загартованим до різних подій. Попри страх і складність усієї ситуації, громадяни України, як і колись, сповнені оптимізму та впевненості у своїй перемозі. Так, росія своєю агресією забрала в жителів України домівки, нерви та спокійний сон, але чого точно не забереш у наших людей, то це почуття гумору.
Українці можуть бути позбавлені спокійного сну, нервів і електрики, але їх не можна позбавити почуття гумору, яке набуває нових барв навіть під час війни. В часи найтяжчих випробувань українці завжди знаходили силу в гуморі. Як писала Леся Українка, «Щоб не плакать, я сміялась». Ця фраза стала своєрідним гаслом українського народу, який протягом своєї історії пережив численні трагедії, але зумів зберегти ідентичність та оптимізм.
Від початку бойових дій у 2022 році українці створили безліч пов'язаних із війною мемів. Деякі з них стали частиною сучасного фольклору. Подібно до пісень і віршів - меми допомагають українцям висловлювати свої почуття простою метафоричною мовою. Ці гумористичні зображення та анекдоти часто відображають реальність воєнних подій, настрій і ставлення українських військових та громадян до ситуації.
Для українців гумор - перевірений спосіб пережити кризу. Саме ці слова вимовив солдат ЗСУ, який захищав острів Зміїний у Чорному морі та відмовився здатися в полон росії, коли до нього підійшов військовий корабель чорноморського флоту рф. Зразкова мужність солдата надихає українців, бо вони також ставляться до росії та її агресії проти України.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році гумор став ще більш важливим інструментом подолання стресу та невизначеності. Меми стали не просто способом розрядки напруження, але й потужною зброєю в інформаційній війні. Вони допомагають українцям осмислювати складні події, висміювати ворога та підтримувати бойовий дух.
Мемна війна: гумор як зброя
Мемна війна (memetic warfare) - насправді форма інформаційної та психологічної війни, яка передбачає поширення мемів у соціальних мережах для досягнення стратегічних цілей - маніпуляцій настроями населення. Меми мають ряд характеристик, які роблять їх ефективною зброєю інформаційної війни: швидке поширення, емоційний вплив, простота сприйняття та адаптивність.
Знищувати ворога гумором - не винахід України. Колись цю зброю використовували США і СРСР під час Другої світової війни.
Нова війна в Європі знову змусила згадати про важливість "гумористичної зброї" і її візуальну силу. Українці доволі швидко до неї призвичаїлись і опанували головний елемент сучасного інтернет-фолькльору - меми. Зазвичай це картинка з короткою фразою чи простим малюнком, яка висміює подію чи персонажа, використовуючи відомі і поширені символи. Такий гумор доволі жорсткий або навіть "чорний".
До прикладу, після початку вторгнення в українському сегменті фейсбуку і телеграму почали ширитися меми про знищення російської техніки, зокрема, крейсера "Москва", приховування РФ втрат серед військових і крадіжок ними побутової техніки. Героями українського інтернет-епосу стали безпілотники Байрактар і ракетні комплекси Джавелін, а фраза прикордонників "Русский корабль иди нах..", сказана загарбникам на острові Зміїний, взагалі стала народною.
Меми про затонулий російський крейсер "Москва" завжди популярні в інтернет-користувачів
Перевага такого гумору в його доступності. Будь-який користувач в інтернеті, що має почуття гумору і елементарні навички володіння фотошопом, може за пару хвилин зробити вдалий мем. А потім з почуттям виконаного обов'язку і з задоволенням спостерігати, як його творчість набирає лайки і шери від аудиторії.
Дехто зміг запустити цей процес в промислових масштабах. Наприклад, рівненський діджей і музикант Micik Gonibez, він же Михайло Юрчук, створив фейсбук-спільноту Goni Memes, де майже щоденно з'являються нові меми про російських військових. Багато картинок також про "бавовну" або ж "хлопок" (на російському телебаченні замість слова "вибух" вживають слово "хлопок") в обстріляному Бєлгороді та про дует російського і білоруського президентів. Популярні в української інтернет-аудиторії меми про російського солдата Чмоню і хвалькуватого керівника Чечні Рамзана Кадирова.
"В мене є вища художня освіта, але меми - це не про малювання, а про емоції, - пояснює ВВС News Україна Михайло Юрчук. - Ці картинки мають викликати у людей певний емоційний флешбек".
В українців, каже Михайло, все завжди було добре з політичним гумором, а зараз він просто переформатувався у військовий. "Гумор і сміх - це психологічна розрядка. Тобто поржав і далі своє робиш. Ну, крім того, це, звичайно, приниження ворога. Страх перед ним зменшується, коли з нього смієшся", - зазначає гуморист.
Період повномасштабного вторгнення спричинив справжній прорив української мемотворчості. Війна сформувала специфічний гумор, що народжується зі спільного болю, - він гострий, злободенний і близький кожному з нас. Меми відображають реальні події та реальних людей - настільки насиченою стала дійсність. Зрештою, меми часів війни - не лише про сміх. Вони втілюють ідеї опору, життєстійкості та сміливості у протистоянні обставинам. Іронічний та суперечливий, гумор українців став яскравою рисою національної ідентичності.
Приклади популярних мемів
- "Бавовна": Мем з'явився на тлі ситуації в росії, коли російський уряд дав вказівки всім ЗМІ називати вибухи "хлопками". У російського слова "хлопок" (знач. гучний звук) є омограф - "хлопок" (знач. рослина, тканина), який українською означає "бавовна". Після того як слово "бавовна" набуло популярності, Міноборони України придумали нову міфічну істоту, яка палить бази російських військових. Її назвали "Бавовнятко".
- "Русский корабль, иди нах*й": Фраза українського прикордонника з острова Зміїний, яка стала символом незламності українського духу.
- "Доброго вечора, ми з України": Привітання Віталія Кіма, яке стало символом українського опору.
Бавовнятко - міфічна істота, яка палить бази російських військових
Ще один смішний мем, пов'язаний із російською військовою технікою, зародився на початку вторгнення рф. Коли звичайні громадяни України зупиняли ворожі танки голими руками, а деякі з них і зовсім крали техніку з поля бою. Серед українців воно позначає вибух або приліт снаряда. У цьому випадку жителі України змогли дотепно обіграти переклад слова "хлопок", оскільки воно має кілька значень.
Мем з'явився на тлі ситуації в росії, коли російський уряд дав вказівки всім ЗМІ називати вибухи "хлопками". У російського слова "хлопок" (знач. гучний звук) є омограф - "хлопок" (знач. рослина, тканина), який українською означає "бавовна".
Мем із "бавовною" з'явився 25 квітня 2022 року, коли в російському Брянську прогриміли вибухи у військовій частині та на нафтобазі. Новину про цю подію, перекладену з російських джерел за допомогою онлайн-перекладачів, опублікували в мережі. Так ось перекладач сплутав омографи, через що в тексті новини було написано, що "перед початком пожежі чулася потужна бавовна".
Що стосується вибухів. Може Ви пам'ятаєте, як до тимчасово окупованого Криму вперше зазирнуло "бавовнятко" на військовий аеродром рф? Після того українські соцмережі поповнилися ще одним популярним мемом, який вигадали відомі українські компанії, як-от мережа супермаркетів "АТБ", платіжний сервіс "IBox", платформа електронної комерції "Розетка" та банк "Пумб". Тоді українські компанії почали жартувати про те, де вони відновлять роботу в Криму після його деокупації. Обраним місцем виявився популярний серед туристів замок "Ластівчине гніздо". Мем вийшов досить так смішним серед українського суспільства.
Стендап в бомбосховищі
Парадокс, але в країні, де президент - комік, українська індустрія гумору довгий час була більше орієнтована на східного сусіда - Росію. Зрозуміла мова і частково спільні теми для жартів призвели до того, що російські стендап-артисти були більш відомі в Україні навіть за вітчизняних. Вони активно гастролювали українськими містами.
Війна все змінила. Поки російські військові обстрілюють українські міста ракетами, мешканці цих міст сидять в бомбосховищах і висміюють недолугість своїх ворогів.
На другий день війни мені дзвонить мама і каже: "Батько в полоні". Я кажу: "Чому ти так думаєш?" А вона мені: Фелікс, я його дуже добре знаю, ми ж 25 років разом, були в нас різні ситуації.."Цей жарт 24-річного стендап-коміка Фелікса Редьки викликає сміх і овації аудиторії. Місце проведення стендапу доволі незвичне - це брудне і темне бомбосховище в рідних для Редьки Сумах. Обставини теж неординарні: за дверима сховища - початок березня 2022 року, місто Суми штурмують і обстрілюють російська авіація і артилерія. Глядачі концерту - це звичайні мешканці міста, які ховаються в укритті на час повітряної тривоги.
Фелікс Редька розповідає жарти про свого батька. Він військовий і зараз воює проти Росії.
Першовідкривач такого екстремального стендапу - Фелікс Редька, худий невисокий хлопець в круглих окулярах, який жартує над війною, російськими військовими і над своїм батьком, що в цей час воює з ворогом. Саме ця тема найбільше заходить публіці, каже він.
За півтора місяця його стендап набрав на YouTube більше 500 тисяч переглядів, що є дуже високим результатом для вітчизняних гумористів. Вслід за Феліксом Редькою вони теж почали активно виступати в бомбосховищах і фактично зробили це фішкою українського сучасного стендапу.
Вони активно займають нішу, яку утворили російські коміки, каже Фелікс. Майже ніхто з них не висловив публічного засудження російської агресії проти України. Деякі, наприклад, популярний комік Нурлан Сабуров, намагалися пояснити своє мовчання страхом за свою родину в РФ, але зробили тільки гірше.
Сьогодні їм потрібен жорсткий гумор. Це має великий попит нині. Окрім того, наголошували на тому, що кожен має щодня думати про те, як можна допомогти нашим військовослужбовцям. Наприклад, про доброчинні стендап-вечори на підтримку українського війська.
Гумор як психологічний захист
Гумор відіграє важливу роль у подоланні стресу та травматичного досвіду - перевірено українським досвідом. Психологи відзначають, що сміх допомагає знизити рівень тривоги, покращити настрій та зміцнити соціальні зв'язки, фактично через «свої» жарти відбувається об'єднання «своїх». Спільний сміх над мемами та жартами створює відчуття єдності й солідарності серед українців. Це допомагає подолати почуття ізоляції та безпорадності.
За словами психотерапевта Сергія Пенцака, сміх - це спосіб відреагування почуттів, які можуть свідчити про нереалізовані потреби, зокрема в безпеці. Якщо гумор береже психіку у кризових ситуаціях, цінність жартів для сучасних українців - очевидна.
Гумор здатен не лише захистити нашу психіку, а й принести конкретну користь. Про це свідчить, зокрема, онлайн-феномен NAFO (North Atlantic Fella Organization). Меми із собакою шіба-іну, що з'явилися у 2022 році, були покликані боротися з російською пропагандою та дезінформацією. Утім, NAFO - не просто колекція смішних картинок. Це ціла віртуальна спільнота, яка активно збирає гроші для української армії. Ще у 2023-му NAFO змогли передати нашим військовим майже 173 тис.
Як ми бачимо, попри тривалу війну в Україні, українці не втрачають оптимізму, а навпаки - підвищують свій моральний дух завдяки розвиненому почуттю гумору і вірі в українських захисників.