Слово гумор має давньогрецьке коріння. В античній медицині стан людини описувалося співвідношенням чотирьох рідин - крові, флегми, жовтої та чорної жовчі - які вони називали «гумор» (див.: гуморальний). Гумор - це здатність людини, а також певних обʼєктів чи ситуацій викликати сміх.

Гумор - фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вхоплених гумористом з контексту історичного розвитку.

Це одна з форм людського спілкува­н­ня, його при­значе­н­ня - знімати напруже­н­ня, стрес, нівелювати агресію; він є перед­умовою виникне­н­ня позитивних емоцій, зокрема радості, веселощів та ін. Почу­т­тя гумору певною мірою притаман­не майже кожній людині. Особи, в яких воно від­сутнє, можуть ставати обʼєктом глузува­н­ня, іронії. Здатність людини спри­ймати гумор, тобто наявність у неї почу­т­тя гумору, залежить від її інтелектуального роз­витку. Гумор виявляється у здатності особи бачити, ро­зуміти й від­ображати смішне, ставитися до нього доброзичливо і жартома.

Обʼєктом гумору є окремі недоліки, вади в характері чи поведінці особи. Гумор спрямований на вдосконале­н­ня людини і су­спільних від­носин. На від­міну від сатири та сарказму, це тактовний сміх, що має доброзичливий характер. Існує значна кількість гумористичної літератури. Гумористичними можуть бути твори всіх видів і родів літератури. Одним з найперших і найдовершеніших гумористичних творів української літератури є «Енеїда» І. Котляревського. Найпоширеніші літературні форми гумору - анекдот та гумореска. Остан­ню також виділяють у музиці. Окрім вербальних форм гумору, існують і графічні - карикатура, шарж, малюнок, фото тощо. набули пошире­н­ня зображе­н­ня або короткі відео гумористичного характеру (меми). Гумор - основа комедії та кінокомедії. Джерелом комічного в літературних та мистецьких творах є скарби українського фольклору, багатого на анекдоти, жарти, прислівʼя та приказки тощо. Почу­т­тя гумору є обʼєктом досліджень у психології, соціології, лінгвістиці. Для певних соціальних груп притаман­ний особливий тип гумору - чорний.

Почуття гумору - здатність людини розуміти гумор. Воно надає людині впевненості в собі й оптимізм.

Гумор часто не є універсальним і не переноситься з однієї культури в іншу, зазвичай через те, що залежить від деталей конкретного культурного оточення. З одного боку, в епоху глобалізації відмінності між культурами стають все більш зрозумілими і гумор стає універсальнішим. З іншого - у кожної соціальної групи є певні рамки, куди гумор не пускають.

Як розвинути почуття гумору: поради та вправи

Форми гумору

Існують різні форми гумору:

• іронія,
• оксюморон або гра слів,
• пародія,
• сатира,
• сарказм,
• анекдот,
• жарт,
• каламбур і так далі.

Розглянемо деякі з них детальніше:

Іронія

Іронія - приховане кепкування, уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною.

Сатира

Сатира - різке осміювання, критика всього негативного.

Сарказм

Сарказм - глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про що він говорить. Буває їдким, викривальним, гірким.

Інструмент гумору - це жарт. Зазвичай вдало вигаданий жарт знімає напругу, смуток або страх. Однак, якщо жарт висловився на адресу будь-якої людини, то він може нести не тільки радість, а й бути актом агресії, оскільки людина може побачити в ньому зловмисну образу і приниження. Тому жарти зазвичай допускаються тільки по відношенню до добре знайомих людей, які сприймають його як прояв довіри до них самих, що дає можливість подивитися на себе з боку в критичному світлі. У цьому випадку відносини людей зміцнюються ще більше.

За вищезгаданих причин сміх може бути як злим, так і добрим.

Зміст сатири і гумору відрізняється ступенем оцінки подій і викликає різну реакцію широкої аудиторії. Гумор - це, перш за все, властивість, що дозволяє парадоксально сприймати дійсність, тобто бачити в типових обставинах приховані суперечності і реагувати на них зі сміхом. Однак він володіє і іншою характеристикою - естетичної. Гумор, як і дотепність, гротеск, іронія відноситься до видів комічного, які мають особливі засоби для досягнення смішного ефекту.

У літературі гумористичне трактування яких-небудь явищ дійсності засноване на прийомах перебільшення або применшення, грі слів, використанні фраз з подвійним змістом. Сценічний гумор пов’язаний з комедійними ситуаціями, знаково- смішними жестами і ситуаціями абсурду.

З цієї точки зору гумор сходить до народної сміхової культури, тісно пов’язаної з уявленнями про істинно значущі цінності і архаїчні карнавальні обряди, в яких піддавалося осміянню все, що не відповідало таким уявленням.

Однак гумор не має на меті засудити людські пороки. Його завдання - продемонструвати добродушність - глузливе ставлення до різного роду безглуздостей, викликати посмішку, принести задоволення.

Сатира відноситься до комедійного жанру, різко викривального і висміює порочні вчинки, низькі спонукання, потворні прояви соціальних конфліктів. На відміну від гумору, сатира активно використовує сміх як засіб колективної критики. Через її призму гостріше сприймаються проблеми суспільства і державної системи. Комізм у сатиричних творах набуває нового значення: він викликає сміх - заперечення, сміх - осуд і сміх - покарання.

Виражений критичний вміст сатири визначає специфіку жанрів, в яких вона використовується. Викривальний мотив стає основним у малих сатиричних формах сучасної публіцистики: байках, фейлетонах і памфлетах. Особлива роль відводиться сатирі в творах художнього стилю.

Сучасна сатира знаходить вираження не тільки в літературі та публіцистиці, а й на театральній сцені, в естрадних номерах розмовного жанру, в міському та студентському фольклорі.

Таким чином, різниця між сатирою і гумором полягає в наступному:

• Гумор є видом комічного, що не володіє оціночної функцією. Сатира різко викриває пороки і активно впливає на формування суспільної свідомості.
• Гумористичні прийоми будуються на грі слів і абсурдності ситуацій. Сатира використовує елементи гротеску і карикатурного зображення.
• Гумор найчастіше виражається в добродушно- глузливою жарту. У сатирі відбивається активна викривальна позиція, посилена гнівним сміхом.

Гумор універсальний.

Гумор (від лат. humor - волога, рідина):

1. Сміхотворство, сатира, сміхота, сміхи, жарти, дотепи, веселість, жартівливість, дотепність, доброзичливо-глузливе ставлення до чогось, спрямоване на викриття недоліків.
2. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чогось у комічному вигляді.
3. Психічний стан, настрій.

Дивіться також:

• Гуморальний: пов'язаний з рідинами організму - кров'ю, лімфою, тканинною рідиною.
• Гумореска: Невеликий художній твір, пройнятий гумором; усмішка, сміховинка, жарт, фейлетон, пародія. Музична п'єса жартівливого, гумористичного характеру.
• Гуморист: Письменник, у творах якого життєві явища зображуються в незлобиво-насмішкуватому освітленні. людина з гумором, схильна до гумору.
• Гумористика: Гумористична література. Смішне, комічне.
• Гумористичний: повний гумору, незлобиво-насмішкуватий, комічний.

Карикатура: Малюнок, який зображує когось, щось у навмисне спотвореному, смішному вигляді; про сатиричне або гумористичне зображення явищ дійсності засобами інших видів мистецтва, а також про твори такого характеру. Невдале наслідування, смішне, спотворене відображення когось, чогось; потвора, опудало, потороча.