Жорстока війна, розв'язана Росією, не змогла зломити дух українського народу, а навпаки - зміцнила його та зробила більш загартованим до різних подій. Попри страх і складність усієї ситуації, громадяни України, як і колись, сповнені оптимізму та впевненості у своїй перемозі. Так, Росія своєю агресією забрала в жителів України домівки, нерви та спокійний сон, але чого точно не забереш у наших людей, то це почуття гумору. Від початку бойових дій у 2022 році українці створили безліч пов'язаних із війною мемів. Деякі з них стали частиною сучасного фольклору. Подібно до пісень і віршів - меми допомагають українцям висловлювати свої почуття простою метафоричною мовою. Ці гумористичні зображення та анекдоти часто відображають реальність воєнних подій, настрій і ставлення українських військових та громадян до ситуації.

У часи найтяжчих випробувань українці завжди знаходили силу в гуморі. Як писала Леся Українка, «Щоб не плакать, я сміялась». Ця фраза стала своєрідним гаслом українського народу, який протягом своєї історії пережив численні трагедії, але зумів зберегти ідентичність та оптимізм. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році гумор став ще більш важливим інструментом подолання стресу та невизначеності. Меми стали не просто способом розрядки напруження, але й потужною зброєю в інформаційній війні. Вони допомагають українцям осмислювати складні події, висміювати ворога та підтримувати бойовий дух.

Військовий гумор: як сміються на передовій

Мемна війна (memetic warfare) - насправді форма інформаційної та психологічної війни, яка передбачає поширення мемів у соціальних мережах для досягнення стратегічних цілей - маніпуляцій настроями населення. Меми мають ряд характеристик, які роблять їх ефективною зброєю інформаційної війни: швидке поширення, емоційний вплив, простота сприйняття та адаптивність.

Для українців гумор - перевірений спосіб пережити кризу. Саме ці слова вимовив солдат ЗСУ, який захищав острів Зміїний у Чорному морі та відмовився здатися в полон Росії, коли до нього підійшов військовий корабель чорноморського флоту РФ. Зразкова мужність солдата надихає українців, бо вони також ставляться до Росії та її агресії проти України.

Висміювання ворога: від карикатур до мемів

Знищувати ворога гумором - не винахід України. Колись цю зброю використовували США і СРСР під час Другої світової війни. У кіно висміювати противника почав Чарлі Чаплін. Його "Великий диктатор" вийшов восени 1940 року, тобто більше ніж за рік до вступу США в Другу світову. Американський комік у своїй картині створив впізнавану пародію на Гітлера. Його персонаж Аденоід Хінкель - диктатор, що мріє захопити сусідню країну і знищити всіх євреїв. Він постійно потрапляє в кумедні ситуації, а в фіналі диктатором замість нього випадково стає подібний єврей-перукар.

Виставка в Берліні, присвячена картині Чарлі Чапліна Великий диктатор
Виставка в Берліні, присвячена картині Чарлі Чапліна "Великий диктатор"

Фільм викликав фурор як у Америці, так і у Європі, що до того часу вже відчула на собі загарбницькі плани Гітлера. "Великий диктатор" отримав п'ять нагород "Оскар" і став класикою кіно.

Висміювання противника стало розповсюдженим прийомом під час Другої світової війни. Крім того, що це принижувало ворога і підіймало бойовий дух військ, це також використовували в освітніх цілях, наприклад, для навчання навичкам поводження зі зброєю.

В Радянському Союзі теж випустили декілька радіопередач і анімаційних фільмів, що використовувались як пропаганда проти ворога. Але вони були не такі популярні серед населення, не мали сатиричної основи і впізнаваних персонажів. Зусилля радянських митців були зосереджені на створенні плакатів і карикатур на фашистів і нацистів. Тут найчастіше висміювали зовнішність Гітлера і його манеру розмовляти.

Радянський плакат-карикатура на Адольфа Гітлера, 1941 рік
Радянський плакат-карикатура на Адольфа Гітлера, 1941 рік

Нова війна в Європі знову змусила згадати про важливість "гумористичної зброї" і її візуальну силу. Українці доволі швидко до неї призвичаїлись і опанували головний елемент сучасного інтернет-фолькльору - меми. Зазвичай це картинка з короткою фразою чи простим малюнком, яка висміює подію чи персонажа, використовуючи відомі і поширені символи. Такий гумор доволі жорсткий або навіть "чорний".

До прикладу, після початку вторгнення в українському сегменті фейсбуку і телеграму почали ширитися меми про знищення російської техніки, зокрема, крейсера "Москва", приховування РФ втрат серед військових і крадіжок ними побутової техніки.

Героями українського інтернет-епосу стали безпілотники Байрактар і ракетні комплекси Джавелін, а фраза прикордонників "Русский корабль иди нах..", сказана загарбникам на острові Зміїний, взагалі стала народною.

Перевага такого гумору в його доступності. Будь-який користувач в інтернеті, що має почуття гумору і елементарні навички володіння фотошопом, може за пару хвилин зробити вдалий мем. А потім з почуттям виконаного обов'язку і з задоволенням спостерігати, як його творчість набирає лайки і шери від аудиторії.

Меми про затонулий російський крейсер Москва завжди популярні в інтернет-користувачів
Меми про затонулий російський крейсер "Москва" завжди популярні в інтернет-користувачів

Дехто зміг запустити цей процес в промислових масштабах. Наприклад, рівненський діджей і музикант Micik Gonibez, він же Михайло Юрчук, створив фейсбук-спільноту Goni Memes, де майже щоденно з'являються нові меми про російських військових. Багато картинок також про "бавовну" або ж "хлопок" (на російському телебаченні замість слова "вибух" вживають слово "хлопок") в обстріляному Бєлгороді та про дует російського і білоруського президентів.

"В мене є вища художня освіта, але меми - це не про малювання, а про емоції, - пояснює ВВС News Україна Михайло Юрчук. - Ці картинки мають викликати у людей певний емоційний флешбек".

Він пригадує, що починав цим займатись для себе, щоб відобразити власну реакцію на якусь суспільну подію. Згодом на фейсбук-сторінку почали тисячами підписуватись люди, яким був до вподоби такий жорсткий гумор автора.

В українців, каже Михайло, все завжди було добре з політичним гумором, а зараз він просто переформатувався у військовий. "Гумор і сміх - це психологічна розрядка. Тобто поржав і далі своє робиш. Ну, крім того, це, звичайно, приниження ворога. Страх перед ним зменшується, коли з нього смієшся", - зазначає гуморист.

Основній роботі таке хобі не сильно заважає, переконує він. "Якщо мем робиться більше ніж п'ять хвилин, то він буде не дуже смішний", - розкриває секрет ремесла MC Gonibes.

Приклади найпопулярніших мемів війни

  • "Русский корабль, иди нах*й!" Фраза українського прикордонника, адресована російському військовому кораблю, стала символом незламності українського духу.
  • "Бавовна" - евфемізм для вибухів на російських об'єктах, що висміює російську пропаганду, яка намагається приховати реальні наслідки війни.
  • "Доброго вечора, ми з України!" - вітання Віталія Кіма, голови Миколаївської ОДА, стало символом українського опору та незламності.
  • Пес Патрон - пес-сапер, який став улюбленцем українців та символом допомоги тваринам під час війни.

Ще один смішний мем, пов'язаний із російською військовою технікою, зародився на початку вторгнення РФ. Коли звичайні громадяни України зупиняли ворожі танки голими руками, а деякі з них і зовсім крали техніку з поля бою. Серед українців воно позначає вибух або приліт снаряда. У цьому випадку жителі України змогли дотепно обіграти переклад слова "хлопок", оскільки воно має кілька значень.

Мем з'явився на тлі ситуації в Росії, коли російський уряд дав вказівки всім ЗМІ називати вибухи "хлопками". У російського слова "хлопок" (знач. гучний звук) є омограф - "хлопок" (знач. рослина, тканина), який українською означає "бавовна".

Мем із "бавовною" з'явився 25 квітня 2022 року, коли в російському Брянську прогриміли вибухи у військовій частині та на нафтобазі. Новину про цю подію, перекладену з російських джерел за допомогою онлайн-перекладачів, опублікували в мережі. Так ось перекладач сплутав омографи, через що в тексті новини було написано, що "перед початком пожежі чулася потужна бавовна".

Після того як слово "бавовна" набуло популярності, Міноборони України придумали нову міфічну істоту, яка палить бази російських військових. Її назвали "Бавовнятко" і виглядає вона так:

Бавовнятко
Бавовнятко

Може Ви пам'ятаєте, як до тимчасово окупованого Криму вперше зазирнуло "бавовнятко" на військовий аеродром РФ? Після того українські соцмережі поповнилися ще одним популярним мемом, який вигадали відомі українські компанії, як-от мережа супермаркетів "АТБ", платіжний сервіс "IBox", платформа електронної комерції "Розетка" та банк "Пумб". Тоді українські компанії почали жартувати про те, де вони відновлять роботу в Криму після його деокупації. Обраним місцем виявився популярний серед туристів замок "Ластівчине гніздо". Мем вийшов досить так смішним серед українського суспільства.

Стендап в бомбосховищі: сміх крізь сльози

"Рано вранці 24-го лютого я прокинувся, бо мені подзвонив батько - військовий. Він сказав, що почалася війна. Я далі ліг спати до 9-ї, а потім зрозумів, що так, дійсно, почалася війна". Це уривок з виступу українського стендап-коміка Фелікса Редьки. Він жартує в бомбосховищі, поки його батько воює проти Росії на Донбасі.

Першовідкривач такого екстремального стендапу - Фелікс Редька, худий невисокий хлопець в круглих окулярах, який жартує над війною, російськими військовими і над своїм батьком, що в цей час воює з ворогом. Саме ця тема найбільше заходить публіці, каже він.

"Глядачі найкраще реагують, коли їм зі сцени розказують щось особисте і унікальне. А мені начебто б і мало бути важко про це розповідати, але я пояснюю це собі таким чином, що так влаштований комедійний погляд на світ. Тобто ти всі свої труднощі сприймаєш з гумором. Це, мабуть, захисна реакція психіки - сміятися з важких питань", - вказує Фелікс.

Фелікс Редька розповідає жарти про свого батька. Він військовий і зараз воює проти Росії.
Фелікс Редька розповідає жарти про свого батька. Він військовий і зараз воює проти Росії.

За його словами, батько, що підписав контракт з ЗСУ і служить на фронті, схвально сприймає гумористичні виступи сина, а от мама - не дуже. Вона хвилювалась, що російські військові можуть з YouTube-концерту сина дізнатись, що вона - дружина військового офіцера. Фелікс сприймає цю ситуацію філософськи: "Мабуть, в цьому і є українська душа, що ми не можемо просто мовчати, коли хочемо щось сказати. Мені в той момент хотілось, як коміку, все розказати, що я думаю".

За півтора місяця його стендап набрав на YouTube більше 500 тисяч переглядів, що є дуже високим результатом для вітчизняних гумористів. Вслід за Феліксом Редькою вони теж почали активно виступати в бомбосховищах і фактично зробили це фішкою українського сучасного стендапу.

Вони активно займають нішу, яку утворили російські коміки, каже Фелікс. Майже ніхто з них не висловив публічного засудження російської агресії проти України. Деякі, наприклад, популярний комік Нурлан Сабуров, намагалися пояснити своє мовчання страхом за свою родину в РФ, але зробили тільки гірше.

"У нас утворився вакуум гумористичний, його заповнили наші коміки. Так би мовити, відбулось імпортозаміщення", - пояснює Редька.

Він просить не переоцінювати важливість "гумористичного фронту" в часи війни, але і не нехтувати ним. "У нас не так багато приводів, щоб просто посміятись в цей важкий час", - вже серйозно додає гуморист.

Складна тема: як жартувати про війну відповідально

Після початку війни все змінилося, каже Антон Тимошенко. Перші тижні стендапер взагалі не розумів, чи є сенс продовжувати займатись цим. Тимошенко викладав окремі жарти в своїх соцмережах і лише, коли побачив схвальні відгуки підписників, то зрозумів, що запит на гумор під час війни у суспільства є.

Водночас, зазначає Антон, він вирішив не "хайпувати" саме на цій темі, а частину коштів від квитків відправляти на допомогу ЗСУ. Власне, стендап англійською він записав, щоб вийти на іноземну аудиторію і закликати її надсилати донати на українську армію.

Антон Тимошенко каже, що з початку війни не бачив сенсу виступати зі стендапом
Антон Тимошенко каже, що з початку війни не бачив сенсу виступати зі стендапом

"Мені багато хто писав, що завдяки цьому стендапу вони стали більше цікавитись подіями в Україні. Бо ця інформація була їм в легкій формі донесена", - зазначає Антон.

Комік визнає, що сильно редагує свій матеріал перед виходом на сцену. Особливо це стосується жартів про українських військових. За необачний жарт на цю тему нещодавно довелося публічно вибачатись українському стендаперу Олегу Грюндіку. Він пожартував під час концерту, що багатомільйонні виплати за загиблих військових ЗСУ їх родини зможуть витратити лише на книги, кінотеатри і спортзали. Це натяк на подібні обмеження при виплатах за вакцинацію від коронавірусу.

Антон Тимошенко каже, що жарт його колеги і справді недоречний, його не треба було казати зі сцени. Сам він намагається такий контент фільтрувати.

"Мій внутрішній редактор це відфільтровує. Якщо в мене є якийсь жарт про наших військових, а особливо про наше ТрО (тероборону, - Ред.), яка сидить в Тернополі і просить 100 штук тепловізорів, то я про це публічно не жартую. Я розумію, що це росіяни можуть використати в інформаційній війні", - пояснює Тимошенко.

Відповідно, стендапер намагається не ризикувати і, як він сам каже, працювати більше по "антиросійській темі", тобто висміювати недолугість громадян РФ. Жарти про ворога завжди викликають сміх аудиторії.

"Коли ти смієшся з ворога, це набагато краще ніж боятись його", - резюмує він.

Найбільше сумнівів викликало в Антона питання, чи вставляти в англомовний концерт найбільш "чорний" свій жарт про українську війну. В ньому йдеться про те, яка кількість українських дітей має бути зґвалтована російськими військовими, щоб Євросоюз ввів той чи інший пакет санкцій проти РФ.

Комік вставив цей жарт в програму, аудиторія, за його словами, все зрозуміла і не засудила артиста за "чорний" гумор.