Українські реалії та менталітет - теми не лише для задушевних розмов “в жилетку”. У будь-якій ситуації українець знайде смішинку, що перетворить прикру пригоду на повчальну історію! Український контент підібрав низку гуморесок від кращих володарів поетичного слова, в яких українець напевне зможе упізнати себе. Або ж принаймні свого ближнього…

Павло Глазовий: Найкращі гуморески

Павло Глазовий: майстер сміху

Гуморески Павла Глазового - це справжній скарб української літератури. Його вірші викликають усмішку, дарують гарний настрій і часто містять тонкий підтекст. Вони актуальні й сьогодні, бо торкаються вічних тем - родини, побуту, стосунків і людської вдачі.

“Як вареники варили кум і я”

Кум поїсти неабиякий мастак. Йому жінка, що не зварить, все не так. Вередує: - Як з’їдаю твій обід, Наче гирю закладаю у живіт. Он торік я в ресторані,- каже,- був… Ледве миску з деволяєм не ковтнув. Там таку дають підливку - смак і шик! З нею з’їсти можна власний черевик.- Раз в неділю ми остались без жінок: Подались вони раненько на товчок. Ми із кумом закурили, сидимо. Кум наліво, я направо - плюємо. - Не зоставили нам їсти, то й нехай… А ми зваримо вареники давай! Налили ми в ночви свіжої води. Півмішка муки засипали туди. Я качалку взяв, а кум мій - макогон, Тісто туго замісили, як гудрон. Дріжджів кинули дві пачки - красота! Потім перцю і лаврового листа. Тісто витягли на стіл ми та й січем - Я ножакою, а кум мій сікачем. В казані кипить, аж піниться вода. Я ліплю, а кум вареники вкида. На вусах у мене тісто, в нього сир. Кум по кухні походжа, як командир. - Хай живіт,- говорить,- лопне, а жінкам Отакунького вареничка не дам! В казані вода вирує, булькотить. Сир гарячий нам на голови летить. Покипіло так не більше двох годин, Бачим: збились всі вареники в один. Ми вареник той штовхаємо до дна, А він лізе, випирає з казана. Кум говорить: - Ну, нехай вже буде так. Покуштуємо, яке воно на смак. Поділили ми вареник, сидимо. Кум виделкою, я ложкою - їмо. Я помалу ремиґаю, кум жує. - Ну,- цікавиться,- як враження твоє? - Я показую на пальцях і стогну: Зуби злиплись, язика не поверну. В кума очі лізуть з лоба - не ковтне. Просить: - Стукни по потилиці мене! - Я як двину його в шию кулаком! Тут відразу нам полегшало обом. Кум затявся на своєму: - А жінкам Я однаково й понюхати не дам! - Те, що я не з’їв і кум мій не доїв, Потаскали кабанові ми у хлів. А кабан понюхав тісто, кашлянув, Перекинувся в баюру і заснув. Кум штовха його: - Пардон, мусьє кабан! Вибачайте, я не знав, що ви - гурман. Може, й ви вже захотіли в ресторан? - І надів йому на голову казан…

Гуморески Павла Глазового для дітей вирізняються простим і дотепним змістом, який легко сприймається юними читачами та слухачами. Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки. Слухають онуки. Раптом меншенький спитав:- А скажіть, дідусю, Ви ходили в перший клас?- Та ходив, Павлусю.- От був номер! - Чуєш, тату,- син питає,- що таке хамелеон?- Відчепися, я не знаю,- каже Филимон.- Чуєш, тату, ще спитаю. От біда! Накоїв шкоди пустунець синок. Татко врізав нижче спини, знявши поясок. Той у сльози.

Гуморески Павла Глазового для дорослих вирізняються тонкою сатирою та глибоким підтекстом. Ми футбол із кумом любимо. - Давай, куме, м’яч футбольний купимо! - Тренувалися ми з кумом аж три дні. Бив я кумові в ворота, кум - мені. І такого ми з ним класу досягли, Що й самі собі страшними вже були. Тож пішли ми у команду «Урожай» І сказали капітанові: - Приймай! - Капітан оглянув кума і мене. - Ось вам м’ячик. Хто сильніше фугоне? - Кум підскочив, закричав: - Фізкультпривіт! - Та футболом капітана - у живіт! Як водою капітана відлили, Він сказав: - Обох приймаю. Ви - орли! Всі були б такі в команді «Урожай», Ми поклали б на лопатки Уругвай, Перу, Мексіку, і Чілі, й Парагвай. Завтра в нападі ти гратимеш, орел! Приїздить до нас команда «Мукомел».- Гей, як вийшов же на поле «Урожай»! Кум - дев’ятка, я - семірка, правий край. Кум попереду, я ззаду - біжимо. Кум наліво, я направо - куємо. Я в офсайді, кум на вихід подає, Я пасую, кум шурує - штука є! Кум обрав для себе тактику круту: Як не влучить у коліно, б’є в п’яту. Громові шумлять овації кругом, Як він ріже кутові «сухим листом». Кум від злості вже аж зуби вишкіря - Все ніяк не костильне воротаря. Він літає, він встигає всюди й скрізь. Дав об штангу головою, штанга - трісь! Повалив ворота к бісу той удар. Б’ється в сітці, як рибина, воротар. Тут суддя на нас зненацька як стрибне! Ухопив за руки кума і мене: - Годі бити!

Для Павла Глазового школа була невичерпною темою для жартів. У його гуморесках про шкільне життя легко впізнати кумедні моменти, знайомі кожному, хто сидів за партою. Ці дотепи не лише розважають, а й м’яко нагадують про важливі життєві істини.

Мовні колізії в гуморесках Глазового

Мовна тема займає особливе місце в гуморесках Павла Глазового. Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю. - Продавщиця: - Что? Чево? До крамниці дамочка Увійшла з дитям.- Купи книжку, мамочко,Он вона, отам…Мама здивувалася:- Кніжечку ти хошь?Ето на украінском.Что ти в нєй поймйошь?Кніжкі, моя дєточка,Нада понімать,А на етой запростоІ язик сломать.Трохи згодом дамочкаВ булочну зайшла.- Купі, мама, хлєбушек,-Мовила мала;Мама не сказала їй:- Хлєбушек ти хошь?Ето же украінскій,Он же нехорош. Прилетіли на ВкраїнуГості із Канади.Мандруючи по столиці,Зайшли до райради.Біля входу запиталиМіліціонера:- Чи потрапити ми можемНа прийом до мера?

Гуморески Павла Глазового про кохання - це дотепні, щирі та життєві мініатюри, які з гумором передають переживання закоханих.

Гуморески Павла Глазового про сім’ю та стосунки - це яскраві замальовки з повсякденного життя, у яких автор з теплим усміхом і тонкою іронією змальовує родинні будні. Тракториста молодого Грицька Воротила Повідомили: близняток жінка народила. Він біжить до родбудинку, дума: два синочки! А насправді їх ще більше: синок і дві дочки. Вскочив Гриць до коридора, не пускають далі.- Гляньте в шибочку,- говорять,- он де ваші лялі. Гриць у шибку заглядає: - Бачу дві дитини. А що в третьому пакунку?

Павло Глазовий - один з найпопулярніших українських гумористів. Його вірші додають людям настрою, допомагають побачити в житті більше світлого, радісного, стати добрішими.

Степан Олійник: гумор з народних глибин

Степан Олійник - український поет-гуморист, який у своїх творах змальовував життя українського села та побут його мешканців. Його гуморески відрізняються простотою, дотепністю та глибоким знанням народного життя.

“Йшов автобус на Полтаву”

По білету і по праву Кожен зручно в крісло сів. Проти ночі на Полтаву Курс узяв автобус “Львів”.І висловлює бабуся Водію тривогу-страх: - Я Лубни проспать боюся, Розбуди мене в Лубнах!Не забудь лише, синочку! - Добре, добре! - той прорік. Сіла бабка у куточку І схилилася набік.Та водій - аж за Лубнами Спохвативсь, що винуват. Розвернув машину з нами І везе стару назад!Чортихається, не в дусі (Хоч із власної вини!). Врешті став і до бабусі: - Вигружайтеся! Лубни!А бабуся із куточка: - Їдь, синок! - рукою мах.- То казала мені дочка: «З’їж таблетку - у Лубнах!».

Інші майстри українського гумору

Окрім Павла Глазового та Степана Олійника, українська література багата на інших талановитих гумористів, чиї твори заслуговують на увагу.

• Остап Вишня - видатний майстер сатири і гумору, чиї твори відзначаються глибоким знанням народного життя та дотепністю.
• Петро Ребро - автор збірок ліричних і сатиричних поезій, який у своїх творах торкається важливих соціальних питань.
• Олекса Стороженко - письменник, який у своїх творах змальовував життя українського народу, його побут та звичаї.

Гуморески сучасних українських авторів - це не лише джерело гарного настрою, але й можливість поглянути на себе та навколишній світ з гумором. Вони допомагають нам не втрачати оптимізму та віри в краще, навіть у найскладніші часи.

Автор	Назва гуморески	Тема
Павло Глазовий	"Як вареники варили кум і я"	Побут, кумедні ситуації
Степан Олійник	"Йшов автобус на Полтаву"	Життєві ситуації, подорожі
Петро Ребро	"Що для жінки головне"	Стосунки, сімейні цінності