Прізвище є важливим елементом ідентичності кожної людини, воно несе в собі відбиток історії роду, розповідає про походження та географію предків. У цій статті ми розглянемо історію прізвища Гуляницький, його поширення на території України, а також згадки про нього в історичних документах.
Для дослідження поширення прізвища в Україні, станом на 2011-2013 роки, існує інтерактивна карта. Ця карта є знімком стану поширення прізвищ на довоєнний час, на основі тодішнього адміністративного поділу. В результаті, крім статистичних даних поширення прізвища в Україні, подаються згадки прізвища в різних списках за соціальною верствою, згадки в деяких козацьких компутах та реєстрах, а також походження прізвища з низки етимологічних словників. Опираючись на географію осередку поширення певного прізвища, ми доповнили картину етнографічними даними.
Згенеровану карту прізвища Ви можете завантажити як зображення у форматі .png У випадках, коли жіночий варіант прізвища відрізняється від чоловічого (Ковалевський / Ковалевська) - карта їх не поєднує, тому що є сотні прізвищ, у яких жіноча форма збігається з незмінною за родами формою іншого прізвища.
Перші згадки та історичний контекст
Прізвище Гуляницький зустрічається в історичних документах, пов'язаних з козацькою добою. Зокрема, воно асоціюється з Корсунським полком, який був важливим військово-адміністративним утворенням в Україні у XVII столітті. Корсунь відігравав важливу роль в історії України, будучи центром багатьох історичних подій.
Місто було засноване 1032 р. великим князем київським Ярославом Мудрим як складова частина Поросської оборонної лінії. Назва Корсунь пішла або від назви візантійського міста в слов’янській транскрипції, з якого були родом ченці, поселені на Пороссі, або від тюркських слів «кара» - «чорний» і «су» - «вода».
У 1585 р. на території Корсуня було утворено Корсунське староство, до якого крім Корсуня входили також міста Стеблів, Сахнов Міст (нинішня Сахнівка), Чигирин, Звенигородка, Сміла, Крилов, Данилова Слобода (сучасна Медведівка) та інші. Старість входило до Канівського повіту Київського воєводства. 20 лютого 1585 р. король завітав Корсуню герб: «Цибуля жовта натягнута і стріла на тятиву покладена в червоному полі». У 1580-х роках місто називали ще «Корсунь Черкаський».
Під час Національно-визвольної війни середини XVII ст. 26 травня 1648 р. військо гетьмана Б. Хмельницького поблизу Корсуня розгромило польську армію. Після неї Корсунь став центром Корсунського полку - військово-адміністративної одиниці. Полк був одним із найбільших в Україні.
До нього входили, крім Корсуня, міста Стеблів, Сахнівка, Деренковець, Богуслав, Лисянка, Звенигородка, Медвін, Новий та Старий Млієв, Ольшана, Тарасівка. Калниболото, Синиця, Капустіна Долина, Гуляй-поле тощо.
Відомо 16 листів, 3 універсали та 1 наказ, написані гетьманом у Корсуні. 30 липня 1651 р. Б. Хмельницький вінчався у Свято-Іллінській церкві міста з корсунською міщанкою Г.
У Корсуні жили корсунські полковники, зокрема такі видатні українські державні та військові діячі, як Г. Нестеренко (керував взяттям фортеці Кодак на Запоріжжі 1648 р.), С. Мрозовицький (Морозенко; герой народної пісні «Ой Морозе, Морозенку»), І. Золотаренка (брат Г. Золотаренка, командувач українськими військами у Білорусії 1654-1655 рр.), Г. Гуляницький (командувач українськими військами під час розгрому московитів під Конотопом 1658 р.).
У 1660-х роках Корсунь відігравав важливу роль у духовному житті України. У 1662-1664 pp. ігуменом Корсунського Свято-Онуфріївського монастиря був Феодосій Углицький, пізніше зарахований до лику святих. У монастирі 1661-1663 рр. проживав київський митрополит Діонісій Балабан, який у січні 1663 р. постриг у ченці гетьмана Ю. Хмельницького.
Корсунь-Шевченківський район на карті України
Відомі представники прізвища Гуляницький
Серед відомих носіїв прізвища Гуляницький можна виділити:
- Гуляницький Іван - український державний діяч доби Гетьманщини, полковник ніжинський і корсунський (1654-1659), наказний полковник Стародубського полку (1657).
- Гуляницький Григорій (роки життя невідомі) - командувач українськими військами під час розгрому московитів під Конотопом 1658 р.
- Гуляницький Леонід Федорович - український вчений, інформатик, доктор фізико-математичних наук, професор.
Очевидно, Іван разом з Григорієм Гуляницьким брав участь у будівництві Свято-Онуфріївського монастиря під Корсунем, де пізніше митрополит Київський, Галицький і всієї України Д.
Поширення прізвища та генеалогічні дослідження
Дослідження генеалогії прізвища Гуляницький може надати цінну інформацію про родинні зв'язки, міграційні шляхи та соціальний статус предків. Збереглися списки жертв голодомору 1932-1933 років. по м. Також можна замовити генеалогічне дослідження Вашого роду по м. Корсунь-Шевченківський.
У таблиці нижче наведено приклад поширених прізвищ осіб за різним віросповіданням у м. Корсунь-Шевченківський:
| Віросповідання | Поширені прізвища |
|---|---|
| Православне | ... (дані відсутні) |
| Іудейське | ... (дані відсутні) |
Для більш глибокого розуміння історії прізвища Гуляницький, рекомендується звертатися до історичних архівів, генеалогічних ресурсів та краєзнавчих музеїв. Такі дослідження можуть відкрити багато цікавих фактів про ваших предків та їхній внесок в історію України.