Дивізія "Галичина" - військове формування, яке відіграло помітну роль в історії України періоду Другої світової війни. Її створення, діяльність та наслідки досі викликають гострі дискусії в українському суспільстві та за його межами. Розглянемо детальніше історію цього формування, його структуру, бойовий шлях та місце в українській та світовій історії.
Добровольці дивізії СС «Галичина» у Львові, 1943 рік
Передумови створення дивізії "Галичина"
Навесні 1943 року, після поразки під Сталінградом, нацистська Німеччина відчула гостру потребу в людських ресурсах. Окупаційна адміністрація на теренах райхскомісаріату «Україна» приступила до організації «Українського визвольного війська» на зразок «Русской освободительной армии» генерала А. Власова, до складу яких включалися особи різних національностей.
Водночас, губернатор дистрикту "Галичина" Отто Вехтер пішов назустріч побажанням українських громадських діячів Східної Галичини, і райхсфюрер СС Генріх Гіммлер погодився на формування дивізії СС з числа галицьких українців.
Тривалий час ініціативи частини українських антикомуністичних діячів, спрямовані на створення військового з'єднання, яке б разом з німецькою армією боролося на фронті проти радянської армії, німецька влада відкидала.
28 квітня 1943 року у Львові відбулося урочисте офіційне проголошення формування дивізії. Для набору, духовно-культурної та соціальної опіки її вояків та їхніх родин створювалася Військова управа (ВУ) як допоміжний орган при губернаторі дистрикту «Галичина».
Почесним головою ВУ обрали колишнього військового діяча ЗУНР генерала УГА В. Курмановича, головою - представника німецької адміністрації А. Бізанца, колишнього старшину УГА. Від грудня 1943 ВУ видавала часопис «До перемоги», від січня 1945 - «До бою».
Набір до дивізії йшов досить швидкими темпами і спершу проходив за урочистих обставин. На тер. Сх. Галичини діяло бл. 50-ти окруж. та повіт. уповноважених, яким допомагали місц. органи Укр. центр. комітету.
30 жовтня 1943 на засіданні ВУ були підбиті підсумки вербувальної кампанії: зголосилося до вступу в дивізію понад 82 тис. осіб, пройшли медичне обстеження - 25,6 тис., одержали виклик на зарахування - 19 тис., з'явилося - 13,2 тис., направлено у вишкіл. табори - 11 578 осіб, що було менше штатної чисельності піхот. дивізії СС.
Основним рекрутським вишколом проходив у таборах Гайделяґер і Нойгаммер, згодом різні категорії вояків були направлені на фахові вишколи й підстаршин. школи вермахту й військ СС у Чехії, Франції, Нідерландах.
Створення дивізії СС "Галичина" стало можливим завдяки поєднанню кількох факторів:
- Потреба Німеччини у додаткових людських ресурсах.
- Прагнення частини українського населення боротися проти більшовизму.
- Надія на створення української військової сили, яка б стала основою для майбутньої незалежної держави.
Структура та організація дивізії
Назва і підпорядкування дивізії змінювалися протягом її існування:
- Весна-літо 1943: «СС стрілецька дивізія Галичина», або «Галицька дивізія».
- Січень 1944: «14 - СС добровольча дивізія Галичина».
- Серпень 1944: «14-а гренадерська дивізія зброї СС (Галицька № 1)».
- Листопад 1944: «14-а гренадерська дивізія зброї СС (Українська № 1)».
- 25 квітня 1945: 1-а Українська дивізія УНА.
За штатним розписом дивізія мала у своєму складі три піхотні полки (№ 29, 30, 31), гарматний полк; батальйони: фузілерний, зв'язку, саперний; дивізіони: протитанк., зенітний; спец. частини, запасний вишкіл. полк (разом бл. 16 тис. вояків). Командиром було призначено бриґаденфюрера CС Ф. Фрайтаґа, нач. штабу - майора В.-Д. Гайке. Старшин. і підстаршин. посади займали переважно німці, в ланці нижче батальйону були й українці. Командною визначалася галицька (укр.), наказовою - нім. мови.
Разом із полками № 1-3 (29, 30, 31) формувалися й полки № 4- 8, які називалися поліц. й були включені у формування, що мало назву «Добровольча СC поліц. дивізія “Галичина”». Зокрема 4-й полк цієї формації в лютому 1944 діяв проти польс. і рад. партизанів у р-ні Золочів- Радехів-Збараж. Це ж стосується т. зв. Бойової групи Баєрсдорфа (2 тис. вояків), яка у березні 1944 вела боротьбу з партизанами у р-ні Чесанів- Любачів-Замостя-Тарногрод.
Вояки дивізії присягалися на вірність ідеалам боротьби проти більшовизму для визволення українського народу й своєї батьківщини і на виявлення безумовного послуху Верховному головнокомандувачеві нім. ЗС А. Гітлеру.
На відміну від ін. формацій військ СС, на комірах і рукавах уніформи вояків дивізії «Галичина» замість срібних блискавок давньонім. бога Тора були традиц. галицькі емблеми: срібний лев на чорному тлі й жовтий лев на синьому тлі.
Склад дивізії "Галичина"
| Підрозділ | Кількість вояків |
|---|---|
| Піхотні полки | 3 |
| Артилерійський полк | 1 |
| Фузілерний батальйон | 1 |
| Батальйон зв'язку | 1 |
| Саперний батальйон | 1 |
| Загальна кількість | Близько 16 000 |
Бойовий шлях дивізії
Після вишколу полків у Німеччині, Франції, Польщі й Галичині наприкінці черв. 1944 дивізія прибула на фронт під м.Броди.
У кровопролитних боях Львівсько-Сандомирської наступальної операції 1944 рад. Першого Українського фронту дивізія "Г." була оточена й розгромлена. Бл. 3 тис. її вояків пробилися на зХ., частково приєдналися до Української повстанської армії.
Бойовий склад дивізії (12,9 тис.) відновлений у верес. 1944 у таборі Нойгаммер і перекинутий у Словаччину. Навесні 1945 дивізія включена до складу УНА ген. П.Шандрука, брала участь у боях на Сх. фронті навесні 1945.
Після боїв на рад.-нім. фронті під Бродами (17-22 липня 1944) дивізія «Галичина» внаслідок важких втрат відведена на відпочинок і переформування. У цей період частина її вояків (до 4-х тис. осіб) перейшла до лав УПА.
У вересні - грудні 1944 дивізія вела боротьбу проти рад. і місц. партизан у Словаччині, де теж були випадки переходу окремих груп вояків як до УПА, так і до словац. партизан. У січні-березні 1945 дивізія воювала проти югослав. партизан у Словенії, у квітні 1945 - зайняла оборону в р-ні м. Ґрац (Австрія).
Була інтернована англ. військами в Італію, після перебування в таборах для військовополонених вивезена до Англії й розпущена всупереч вимогам СРСР передати йому особовий склад.
Дивізія "Галичина" в історичній перспективі
Оцінка діяльності дивізії "Галичина" є предметом дискусій. З одного боку, її розглядають як колабораціоністське формування, що воювало на боці нацистської Німеччини. З іншого боку, її учасників вважають борцями за незалежність України, які прагнули створити власну армію для захисту від більшовицької загрози.
Важливо враховувати контекст того часу, коли Україна не мала власної держави і була змушена вибирати між двома тоталітарними режимами. У цьому контексті, вступ до дивізії "Галичина" для частини українців був спробою боротися за власні інтереси, хоча й у складі чужої армії.
1950 у м. Мюнхен (Німеччина) засноване Братство колиш. вояків 1-ї Укр. дивізії УНА. 1949 у м. Новий Ульм (Німеччина) засн. Братство колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української національної армії.
23 вересня 2020 року Верховний суд України постановив, що символіка дивізії СС «Галичина» не пов'язана з нацизмом і тому не може бути заборонена в країні.
Нарукавний знак дивізії СС «Галичина»