Великдень вважається одним із найважливіших свят для вірян, адже у цей день воскрес Ісус Христос. Тож і вітання сьогодні напряму пов'язане з цією подією - "Христос Воскрес!".
Без огляду на реальну релігійність у період великодніх свят більшість українців, принаймні на заході України, переходять на християнські вітання. У неділю, 5 травня, в Україні православні християни святкуватимуть Великдень, на який прийнято по-особливому вітатися.
У цей день треба усім казати «Христос Воскрес», а у відповідь - «Воістину Воскрес». За традицією під час зустрічі двох людей першу частину привітання повинен говорити молодший (за віком або відповідно до церковної ієрархії), а відповідати йому старший. Наприклад, зазвичай при зустрічі мирянина зі священником перший каже: «Христос воскрес! (Благослови, батюшка/чесний отче)», а інший відповідає: «Воістину воскрес!».
Напис «Христос воскрес» на різних мовах
Історія виникнення привітання
Традиційним великоднім привітанням є «Христос воскрес!». Відповідати слід «Воістину воскрес!». Великоднє привітання або Пасхальне привітання (також Христосування) - звичай, поширений серед православних, давньосхідних та інших християн, вітати один одного в перший день Великодня, а також протягом Світлої седмиці й до самого Вознесіння радісним вигуком «Христос воскрес!» і відповідати «Воістину воскрес!». Таке привітання зазвичай замінює звичайне вітання, і в деяких культурах - особливо православних - супроводжується потрійним поцілунком у щоку.
Він наголосив, що це вітання з'явилося, коли жінки-мироносиці прийшли в перший день після суботи помазати тіло Господа нашого Ісуса Христа пахощами, за юдейською традицією погребіння, ангел сповістив їм, що Ісус воскрес. Саме від цього ангельського вітання до жінок-мироносиць і походять слова «Христос Воскрес».
Привітання словами «Христос воскрес!» висловлює радість, аналогічну до радості апостолів, які дізналися про воскресіння Христа (пор. Мт. 27:64, 28:6-7, Мр. 16:6, Лк. 24:6, 24:34). Це вітання багаторазово повторюється за Великоднім богослужінням, а сама традиція сягає своїм корінням ще до апостольських часів.
«І весь цей період, поки Христос ще перебував зі своїми учнями тут на землі, ми і вітаємося цим пасхальним вітанням. Саме в такі святкові дні християни безумовно підтверджують факт того, що Син Божий воскрес із мертвих. Якраз ця подіє є ключовою для християнства. А проповідь апостолів розповідає про прихід на землю Богочоловіка, який спокутував від гріхів усіх людей через власне страждання.
Період дії привітання
Кожного Великодня віряни змінюють традиційне вітання на "Христос Воскрес!". Великодні свята, які приходять з утвердженням справжньої квітучої весни, є символом перемоги життя над смертю, світла над темрявою, добра над злом. Цей звичай також поєднується з поцілунком, а вітання можна почути ще 40 днів аж до Вознесіння. Чому ж сорок? Ця цифра є доволі символічною для християн, адже саме після 40 дня душа покидає людське тіло.
Від Великодня і до середи перед Вознесінням включно (Вознесіння завжди припадає на четвер) святкове привітання змінюється на «Христос воскрес!».
Інші форми привітань
Традиційне християнське привітання «Слава Ісусу Христу!» змінюється двічі на рік - на різдвяні та великодні свята. Від Стрітення (15 лютого), і до Великодня знову вітаються «Слава Ісусу Христу!». Решта днів у році відведено для «Слава Ісусу Христу!». Короткою формою відповіді на етикетну форму «Слава Ісусу Христу!» є «Слава навіки!». Хоча оптимальним священики називають повніший вираз «Слава навіки Богу!».Існує привітання «Христос між нами!» (або «Христос посеред нас!»), відповіддю на нього «Є і буде». Проте зараз це вітання вкрай рідко вживається, переважно лише серед священиків. Воно не має жодної прив'язки до календаря і може вживатись протягом всього року.
Під час різдвяних свят можна почути кілька версій привітання, де Христос «родився», «народився», «рождається» або «ся рождає». «Це переважно місцеві звичаї: в Дрогобичі можуть вітатись так, а в Стрию - інакше. Це, в свою чергу, може бути пов'язано з тим, як це священик робить у церкві. Але казати, що правильна форма є саме така, а не інакша - неправильно. Існує також пояснення, що форма «народився», як дієслово доконаної форми, вживається як констатація факту історичного народження Христа, що тільки частково відповідає християнському віровченню. «Христос рождається - це більше богословське поняття, яке означає, що він має постійно оновлюватись в наших серцях.
Значення свята
Пасха є великим світлим святом, тому віряни діляться вітанням чудовою новиною з усіма навколо. Кожне свято у Православній Церкві має своє підґрунтя свого виникнення, з життям Ісуса Христа, описаним у Біблії. Слово «Пасха» в перекладі з єврейської означає «пройшов мимо, визволення». Євреї, святкуючи старозавітну Пасху, згадували про визволення предків своїх від рабства єгипетського. Християни ж, святкуючи Пасху новозавітну, радіють визволенню через Христа усього людства від рабства диявола і даруванню нам життя та вічного блаженства.
Святкування нами Воскресіння Христового - це не лише данина звичаям чи привід для їжі, пиття й привітань. Воно закликає нас перемінитися, взяти свій хрест та йти за Христом.
Воскресіння Христа - це торжество справедливості і перемоги добра над злом. Нехай це свято Великодня утверджує наші переконання про те, що мужність, хоробрість, любов до України та готовність боротися за її свободу будуть нагороджені перемогою.
Великдень в Україні