А ви коли-небудь замислювалися, чому ми так любимо сміятися? Гумореска - це той літературний жанр, який створений саме для цього. Гумореска - це короткий прозовий або віршований твір, що поєднує в собі гумор і сатиру. Звучить знайомо, правда? Наприклад, хто не чув про гуморески Павла Глазового?

Секрет гуморески у її простоті. Уявіть собі, що ви читаєте короткий текст або слухаєте римовану історію, яка миттєво викликає усмішку. Гумореска не потребує складних конструкцій чи довгих роздумів. Крім того, гумореска завжди містить певний “підтекст”. А знаєте, писати гуморески - це справжнє мистецтво.

Українська література багата на гуморески. Павло Глазовий, Остап Вишня, Євген Дудар - ці імена знає кожен, хто хоч раз відкривав збірку українського гумору. Чи знали ви, що гуморески часто стають частиною шкільної програми? І це не дивно. Чесно кажучи, гуморески - це як швидка допомога для настрою. Тож наступного разу, коли захочете розсміятися, відкрийте гумореску.

Жанри гумористичних творів: анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки, фейлетони, інші.

Павло Глазовий

Павло Глазовий - відомий український гуморист

Визначення байки

БА́ЙКА - один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди. Б. - один зі способів пізнання життєвих взаємин, характеру людини, всього того, що стосується етичної сфери люд. життя. Історія Б. сягає тисячоліть.

Пояснюється це її поет. змістовністю й мист. трансформацією, адже вона постійно знаходить нове застосування й проникає до ін. літ. жанрів. У історії світ. Б. особливу роль відіграли твори давньогрец. байкаря Езопа - прозові притчі, апологічні алегорії, що згодом переклав лат. мовою Федр. Спадщина Езопа, як і санскритська «Панчатантра» («Пʼятикнижжя», 3 ст.), була джерелом тем, мотивів, сюжетів для багатьох байкарів, зокрема укр.

У зх.-європ. літературі 17-18 ст. існувало дві школи в байкар, мистецтві: Ж. Лафонтена й Ґ. Лессінґа. Ж. Лафонтен порушив умовно-алегор. традицію, надавши Б. життєвої змістовності, невимушеності, дотепності. На нар. основі розвивалася рос. Б. 18 - поч. 19 ст. (В. Тредіаковський. А. Кантемир, О. Сумароков, М. Херасков, І. Дмитрієв та ін.). Вершиною розвитку рос. Б. є творчість І. Крилова.

Іван Крилов

Іван Крилов - відомий російський байкар

Жанр Б. має давню й багату традицію в Україні. Ще в шкіл. поетиках і риториках 17-18 ст. М. Довгалевського, Ф. Прокоповича, Г. Кониського, Т. Колісниченка наводяться зразки Б. навч. призначення. Б. використовували у своїх «казаннях» І. Галятовський і А. Радивиловський. Справжньою перлиною байкар. мистецтва є «Басні харковскія» (1753-85) Г. Сковороди.

У 19 ст. П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка збагатили цей жанр, наповнивши його новими життєвими реаліями. Найвищого розвитку укр. Б. досягла у творчості Л. Глібова. До жанру Б. зверталися П. Свєнціцький, М. Старицький, Ю. Федькович, Т. Зіньківський, Олена Пчілка, Я. Жарко та ін. Традиції глібов. Б. продовжували І. Франко, Б. Грінченко, В. Самійленко.

До жанру Б. зверталися В. Блакитний, С. Пилипенко, В. Ярошенко, М. Годованець, С. Воскрекасенко, П. Ключина, А. Косматенко, І. Манжара, П. Сліпчук та ін. Від 50-х рр., крім сюжет. віршованої Б., розвиваються такі її різновиди, як прозова Б. (Ф. Кривін, В. Чемерис), Б.-памфлет, Б.-епіграма.

Аналіз байки "Муха і Бджола" Леоніда Глібова

Різновиди гумористичних творів

  • Анекдот (від гр. апессіоіоз - неопублікований) - жанр фольклору - коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням.
  • Байка - невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або и дене до простих і умовних стосунків.
  • Усмішка - різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.
  • Гумореска - невеликий віршований, прозовий чи драматичний и з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю.
  • Співомовка - короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.
  • Фейлетон - художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гумористичному плані.

Приклади гуморесок в шкільному житті

Урок української мови (Дзвінок на урок. Учні займають свої місця. Роль учителя виконує теж учень).

  1. - Віталію, йди до дошки. Постояв Віталій, постояв біля столу та й каже: - Я не виконав домашнє завдання. - Чому? - У нас нещастя! Захворіла мама. - Захворіла? Коли? - здивувалася вчителька. - Я ж її вчора в кінотеатрі бачила. - Ех не те сказав, треба було про бабусю сказати, вона ж рідко в кіно ходить.
  2. - Діти, перекладіть з української мови російською слова морква, квасоля, цибуля за зразком: «картопля - картофель». - Картопля - картофель, морква - моркофель, квасоля - квасофель, цибуля - цибуфель.
  3. - Що ставиться в кінці питального речення? - Знак питання. - Добре, сідай. - А окличного? - Знак оклику. - Добре, сідай. - Розповідного? - Знак розповіді... - Неправильно. Придумай розповідне, питальне та окличне речення. - Учитель захворів. Це правда? Ура!
  4. - Олесю, провідміняй дієслово ходити - Я йду, ти йдеш... - Швидше, Олесю! - Я біжу, ти біжиш.
  5. - Дітки, придумайте до слова трава однокореневе слово. - Сіно.
  6. - Учні, хто скаже, що таке пряма мова? - Це коли говориш правдиво і відверто. - А що таке кур'єр? - Кур'єр - це той, що курями торгує.
  7. - Як на твою думку, Васильку, слово «штани в однині чи в множині? - Я так думаю, що верхня частина в них однина, а нижня - множина.
  8. - Олеже! Я задала твір про молоко на З сторінки, а ти написав лише півсторінки. Чому? - А я писав про згущене молоко.

Алегорія в байках

Алегорія (гр. allegoria - іномовлення) - вид метафори: іномовне зображення предмета чи явищ через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загальновпізнавальним характером.

Дійсно, гумор і сатира потрібні для того, щоб вилікуватися від усього хибного, поганого, некрасивого. Сміх потрібний, щоб ми весело прощалися зі своїми недоліками, щоб веселіше жили. Думаю, що сьогоднішній урок викликав у вас щиру посмішку, зацікавлення до гумористичних творів.

Таблиця. Основні жанри гумористичних творів

Жанр Визначення Особливості
Анекдот Коротка жартівлива розповідь Несподіваний і дотепний кінець
Байка Повчально-гумористичний твір з алегорією Герої - тварини, рослини, предмети
Гумореска Невеликий твір з комічним сюжетом Легка, жартівлива тональність
Фейлетон Художньо-публіцистичний жанр Сатиричне або гумористичне зображення реальних фактів