Балада “Рибалка” Гулака-Артемовського - це твір, який потребує детального аналізу для розуміння його глибокого змісту та художніх особливостей. Аналіз включає в себе визначення теми, ідеї, жанру, художніх засобів, сюжету та композиції балади, а також виявлення ознак романтизму.
Автор: П. Гулак-Артемовський
Рік написання: 1827
Жанр: малоросійська балада (за визначенням самого автора).
Рід літератури: лірика
Літературний стиль твору: романтизм
Петро Гулак-Артемовський
Тема та ідея балади
Тема: розповідь про те, як молодий Рибалка за наполегливими вмовляннями Дівчини-русалки пірнув у воду, намагаючись там продовжити своє життя.
Ідея: уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.
Основна думка: кохання - зваба, що змушує людину без вагань пройнятися цим почуттям і насолоджуватися ним.
Провідний мотив твору П.Гулака-Артемовського “Рибалка” - це прагнення людини пізнати природні таємниці.
Сюжет і композиція
Сюжет: Молодий парубок ловив рибку, увесь час сумуючи і спостерігаючи за поплавком. Аж ось з води виринула Дівчина-русалка. Вона почала дорікати Рибалці в тому, що він «нівечить її рід і плід». Красуня почала із захопленням розповідати юнакові про красу підводного царства, запрошуючи його залишити землю і продовжити своє життя у морі. Не довго роздумуючи, Рибалка, заворожений привабливістю русалки, залишив берег і пірнув у воду. «І більше вже ніде не бачили Рибалки!».
Композиція: Балада складається з десяти куплетів по чотири рядки.
- Експозиція: На березі Рибалка молоденький.
- Зав’язка: Аж гульк… з води Дівчинонька пливе, / І косу зчісує, брівками моргає!
- Кульмінація: Рибалка встав, Рибалка йде, / То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!
- Розв’язка: І більше вже ніде не бачили Рибалки!
Художні засоби виразності
Для підсилення виразності та емоційного забарвлення твору автор використовує різноманітні художні засоби.
- Риторичні оклики: «Вода шумить! Водя гуля!», «Ловіться, рибочки, великі і маленькі!», «Що рибка смик - то серце тьох!», «Аж ось гуде і хвиля утікає!», «Аж гульк! / І косу зчісує, і брівками моргає!», «Гей, гей!.. / На зрадний гак ні щуки, ні лина!..», «І парубоцькеє віддав би нам серденько!», «І із води на світ виходять веселенькі!», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!», «Се дзеркало,- глянь на свою вроду!», «Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!», «І ніженьки по кісточки займає!», «То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!», «Гульк! - приснули на синім морі скалки!.. / Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..».
- Риторичні запитання: «Чи то коханнячко?», «Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?», «Чи се ж вода?».
- Зменшувально-пестливі форми: «молоденький», «рибочки», «маленькі», «серденько», «рибалочка», «коханнячко», «дівчинонька», «брівки», «гарненький», «рибки», «сонечко», «червоненький», «веселенькі», «зіроньки», «ніженьки», «глибшенько».
- Метафори: «Вода шумить… гуля», «рибка смик», «серце тьох», «серденько віщує», «хвиля утікає», «сонечко і місяць… хлюпочуться… виходять», «зіроньки блищать», «вода кісточки займає», «приснули скалки».
- Епітети: «сонечко і місяць… веселенькі, червоненькі», «темна ніч», «зрадний гак», «парубоцькеє серденько».
- Порівняння: «вода-дзеркало», «Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».
- Повтори: «Вода шумить!.. Вода гуля!.., «сумує…», «Гей, гей!».
Ознаки романтизму
У баладi чiтко простежуються ознаки романтизму, якi роблять твiр особливо виразним:
- перенесення в літературу фольклорного жанру балади;
- незвичайні картини природи;
- тон балади, її мелодійність, емоційна наснаженість;
- національний колорит у зображенні Рибалки і Русалки;
- наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм, лексика поезії.
Історія написання
Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка». Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Ґете «Рибалка»: «Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою висловити почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?». Так митець-романтик з благородною невпевненістю в успіху видає свій твір «Рибалка» як просту спробу.
Текст балади "Рибалка"
Петро Гулак-Артемовський “Рибалка” вірш читати (Малоросійська балада)
Вода шумить!.. вода ґуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
“Ловіться, рибочки, великі і маленькі!”
Що рибка смик - то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?..не зна він,- а сумує!
Сумує він,- аж ось реве,
Аж ось гуде,- і хвиля утікає!..
Аж - гульк!.. з води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
“Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько,
Ти б сам пірнув на дно к липам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам,- не скажеш: ні -
Як сонечко і місяць червоненький
Хлюпощуться у нас в воді на дні
І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачив сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою;
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч,-
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. чи се ж вода?..
Се дзеркало,- глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!”
Вода шумить!., вода гуде…
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде,
То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа…
Гульк!.. приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..